Кооперативні настільні ігри (команда проти гри)

Гра тримає в божевільній, але дуже приємній напрузі. Кожен раунд - це психологічний танець, де ти намагаєшся по діях партнера вгадати, які цифри випали за його ширмою і який прилад він намагається підстрахувати. Якщо хоч один із вас схибить, або якщо ви не встигнете вчасно загальмувати на смузі - гра миттєво закінчується катастрофою. У коробці є купа різних сценаріїв та аеропортів з унікальними умовами: десь заважає сильний вітер, десь замерзає гальмівна система, а десь доводиться круто маневрувати між горами. Партії пролітають за 15-20 хвилин, базові правила зрозумілі з першого прочитання, а азарт і бажання спробувати ще раз після вдалої посадки просто зашкалюють.

Грав в неї у друзів.
Від 1-4 грається чудово, більше гравців вже не підходить.
Але щоб вона була ще кращою їй потрібні доповнення, перші два доповнення дуже потрібні.
Текст важко читається на картках локації. Його потрібно замінити. Жетони персонажів малі, потрібні більші або краще як в Прадавньому жаху. Потрібно більше предметів і артефактів, але це вирішують доповнення. Дизайн гри уже застарілий, але це й зрозуміло, гра 2011 року.
Хоть і є мінуси в цієї гри, але вона чудова. Іграбильність, атмосферність, проста і швидка. В колекції вона просто потрібна щоб була.
Замість очок на картках, використовували зелені крестали. Це прям ще плюс до атмосферності і тактильності до гри.
Коли хочеться зіграти в настілку і не замарачуватись з розкладанням і коли не хочеться витрачати більше години, ця гра підходить для цього.
І я планую цю гру придбати, але лише тоді, коли будуть доповнення.

Нам гра сподобалася. Грали у двох та утрьох. Дуже цікаво грати за іншу сторону, ща монстриків, адже зазвичай усе навпаки :)
Багато сценаріїв, що робить гру цікавішою. Постійно змінюється підземелля і основне правило для перемоги.
З першого разу пройти сценарій нам було складно, а ось з другого разу зазвичай можемо перемогти, коли уже точно зрозуміли умову перемоги :)

З перших ходів я реально відчуваю себе в команді супергероїв: викладаю карту в спільний ланцюжок дій і ловлю синергію з тим, що поклав попередній гравець. Найбільше чіпляє ритм планування наперед, коли треба вгадати хід лиходія з його колоди та вчасно прибрати загрози на локаціях. У кожного героя свій характер колоди, і я кайфую від моментів, коли здібності злітаються в комбо та закривають критичну діру на мапі. Вороги відчутно різні, модулі з загрозами та правилами роблять кожну партію іншою, а спільний ланцюжок іноді змушує ризикувати замість сейвових дій. Українське видання тішить локалізацією і виглядом на столі, відчувається турбота про деталі і приємно показувати гру новачкам.

Ктулху не той тип гри, де ти ходиш по локаціях і шукаєш підказки, тут все набагато простіше і кровожерніше: заходиш, трощиш культистів, а потім товчешся з самим Стародавнім. Санність працює навпаки, ніж у більшості лавкрафтіанських тайтлів: чим більше з'їжджаєш з глузду, тим сильніші здібності отримуєш, і оце балансування на межі божевілля реально затягує. Мініатюри тут це окрема пісня, скульпти прям соковиті, і коли на стіл вилазить фінальний бос, стіл виглядає як маленька виставка. З мінусів, тайли карт замалі під ці ж самі мініатюри, тому коли на локації збирається кілька ворогів і герой, все просто фізично не влазить і доводиться жонглювати фішками. Трекання шкоди на монстрах теж так собі задумка, купа лічильників навколо мінек виглядає більш хаотично, ніж зручно. Гра відмінно масштабується під будь яку кількість гравців без жодних додаткових правил, що доволі рідкісна і крута штука для кооперативів. Сюжету як такого тут кіт наплакав, це радше бойовик на екшені, ніж детективна історія, тому якщо чекаєш глибокого сторітелінгу, краще брати щось інше з цього ж сеттінгу. Виграти доволі важко, тож готуйся програвати, перш ніж навчишся розкачувати білд під конкретного боса.