Настільні ігри про космос

Це справжній шедевр для тих, хто цінує глибокі стратегії, але не завжди має компанію для гри. Атмосфера передана неймовірно: ви керуєте підземною базою, поки над вами завис материнський корабель прибульців, що постійно випускає нові винищувачі. Механіка з кубиками просто геніальна — що вище значення ви ставите, то ефективніше працює ваша кімната, але водночас ворожі кораблі стрімкіше падають вам на голову. Цей постійний баланс між ризиком і вигодою тримає в напрузі до останнього кидка.

Окремий респект за наповнення коробки: тут не просто набір місій, а повноцінна кампанія з сюжетом, новими містами та персонажами, які поступово відкриваються. Гра неймовірно реіграбельна — ви можете змінювати рівень складності, просто перевертаючи фрагменти ігрового поля. Для мене «В облозі небес» стала ідеальним способом перезавантажитись після робочого дня: вона змушує мозок працювати на повну, а кожна перемога приносить справжнє полегшення, ніби ви щойно реально відбили атаку «Дня незалежності».

Знаю про цю гру вже 10 років, і навіть не очікував, що її колись локалізують. Дуже класна дуель ще й про домінування у космосі. Прості правила, але через непередбачуваність торгової колоди, кожна партія відчувається унікальною. Першу партію ми грали вдвох годину, тому обіцяні 20 хвилин на партію, це коли всі добре вивчили властивості карт. В кінці партії темп гри пришвидшується, більш потужні карти перетворюють сутичку на епічну битву, коли один із суперників просто "розносить" іншого.

Взяв цю гру для компанії, і вона просто порвала наші вечори. Головний кайф тут у механіці «один проти всіх». Хтось один стає хижою Планетою, а решта - космонавтами, які намагаються вижити після аварії. По суті, це круті психологічні піжмурки: люди таємно вибирають карти локацій, куди підуть за ресурсами, а Планета намагається вгадати їхні думки і зловити їх. За столом постійно стоїть галас, блеф і суперечки в стилі: Він точно чекає на нас у джунглях, давайте сховаємось у болоті!.
Грається дуже швидко, хвилин за 30, а напруга шалена, бо це реальні перегони - або космонавти дочекаються рятувального корабля, або Планета їх зжере. Металева коробка взагалі топ: маленька, міцна, зручно кинути в рюкзак куди завгодно. Правила розжовуються за дві хвилини, а після партії всі одразу кричать: Тепер я граю за монстра, давайте заново!.

Сьогодні закінчили проходження. Грали вчотирьох. Приблизно 20 партій, але передостанні 3 були необов'язкові - ми просто хотіли всі планети відвідати. Кожна партія тривала десь 3-4 години, бувало і за 2, а остання зайняла десь 6. Тобто на повне проходження всього контенту витратили десь 70 годин, що зайняли приблизно 8 місяців.
Враження - супер!!! Цікавий сюжет, відчутна прокачка, а головне, - в усій кампанії немає двох однакових місій - кожна має свою механіку чи особливості які значно позначаються на геймплеї. У нас декілька раз було так, що половина взятого спорядження непотрібна, бо ця планета дуже відрізняється від попередніх :) , а ситуація що взяли турельку - і вона всю місію бовтається в запасі, а не взяли - і пожалкували, стала нашим постійним анекдотом на протязі половини гри.
Спочатку дуже важко, і здається що гра сильно залежить від рандому, але скоро розумієш що це не так. Рандом є, але його відсотків на 70 нівелюєш картами, здібностями та правильним спорядженням.
Окрема сторона - секції. У кожної своя спеціалізація, яка поступово розкривається з прокачкою команди і новим спорядженням. Вже в середині гри кожна з них має свій, специфічний стиль гри, і правильне розподілення обов'язків в місії - запорука вдалого і проходження без втрат і важких поранень.
Картки і кубики приємні, арти чудові - ні разу не виникло відчуття невідповідності, навпаки - все чудово підкреслює атмосферу епічної пригоди. А завдяки базовому ігронайзеру гра розкладається за 5 хв, а складається за 10.
Із негатива виділю деяку незбалансованість складності гри. Якщо на початку це напружене виживання, в середині - постійний пошук рівноваги ризик-профіт, то остання третина - це доволі розслаблена пригода з рідкимим моментами напруження - все досліджено, все вироблено, а у незібраних відкриттях залишились тільки самі корисні для дослідження планет. Звичайно, ми грали гіковською досвідченою командою, але перевищення в фінальному підрахунку необхідного результату в три з лишнім рази це якось занадто.
Але повторюю - емоцій масса, задоволення також. Проскакують думки зіграти ще раз, але з недосвідченими гравцями. Якби були локалізовані доповнення - вже б купив би. Не знаю наскільки це реально з урахуванням останніх невдач видавництва, але бажаю щоб вдача до вас повернулася і все налагодилося. І тоді ми знову політаємо в цьому захопливому світі!

Космічний Контакт це та легенда, яка вийшла ще у 1977 і досі всіх рве завдяки одній простій ідеї: кожен гравець це інопланетна раса зі своєю здатністю, яка буквально ламає правила гри. У тебе тут 51 раса на вибір, і кожна партія виглядає геть по іншому залежно від того, яка комбінація здібностей зійшлася за столом. Ціль проста: захопити п'ять колоній на чужих планетах, а спосіб хоч силою, хоч перемовинами і союзами, які тут укладаються і рвуться буквально щохвилини. Даунтайму практично нема, бо навіть коли не твій хід, ти або в союзі, або торгуєшся картами, або підступно готуєш комусь підлянку. Ця ювілейна версія не приносить якихось шалених змін, просто гарніші прозорі кораблики, оновлений мануал і одна нова раса, тому для старих фанатів це не обов'язковий апгрейд. А от для новачків саме те, бо коміксовий гайд по правилах пояснює все настільки доступно, що затягуєшся з першої партії. Гра доволі хаотична і непередбачувана, тому якщо любиш прорахований контроль над столом, тут доведеться змиритись з тим, що чужа здібність в будь яку мить може перевернути весь твій план.