Настільні ігри америтреш

Якщо оригінальна Немезида це фільм жахів, де тихенько крадешся коридорами і молишся не наткнутись на монстра, то Відплата це вже бойовик, де ти озброєний до зубів морпіх і просто відстрілюєшся від хвиль прибульців. Тут з'явився кисневий таймер, який весь час підганяє тебе не засиджуватись, і саме ця напруга разом з жорстким рандомом робить кожну партію справжніми американськими гірками. Гра доволі жорстока, вигравати тут важко навіть без жодної помилки, і це не баг, а фішка, від якої власне і кайфуєш. Мініатюри знову на висоті, королева виглядає моторошно круто, і компонентів у коробці стільки, що розкладати перед грою це окремий ритуал. Секретні цілі й можливість підставити тіммейта нікуди не поділись, тому навіть у коопі завжди є той легкий присмак недовіри до сусіда за столом.

Дуже активна легка та проста гра
Нам з дружиною сподобалося що через 2хв ми вже могли грати, правила дуже прості. Ігровий процес активний, дії відбуваються дуже швидко. Всі дії зрозумілі та легкі.
Звісно вона дуже добре підійде для гри з бітьми, гарне оформлення, зручний планшет, додасть цікавості та естетичного задоволення.
Але і на компанію якщо хочеться данджнкроул на пів годинки після роботи, або просто пограти на посиділках, дуже кайфова гра.
Ми одразу вирішили взяти Карак 2, ік версію трішки складнішу але з тією ж ідеєю)

Дуже хороша гра в моїй колекції)
Я отримав від неї саме те, що й очікував - легкий процес, прості зрозумілі механіки, трохи взаємодії між гравцями, цікавий підрахунок балів, класний арт і взагалі великі карти - дуже круті!
Дістаю періодично цю коробку, бо іноді хочеться не 5 годин розгадувати детективну справу чи ходити божевільними маєтками, а от так от просто на годинку зайти і вийти))

Є момент зі складністю гри (важко програти босу), але мені здається, що тут все ж мета гравців - понабирати переможні бали, а не конкретно перемога над босом.

Не погана гра "Пісочниця" для шанувальників Зоряних Війн.
Подобається що ти можешь робити все що забажаєшь в рамках досягнення рівня і звійсно правил.
здивувало нестандартне поле в форматі півкола, кубики Д8, двосторонні планшети.
Я тішився, як маленька дитина коли зібрав сет Хана Соло + тисячилітній сокол.
є наявність автоми для гри соло.
подобається моменти з фішками персонажів, яких ти викладаєшь на поле і можешь потім наймати їх до себе в команду, велика наявність кораблів, прикольна реалізація з патрулями, і на справи ти дійсно готуєшься : підбираєшь екіпаж, спорядження.

Мені сподобалось грати за охотника за головами та намагатись забрати одного члена екіпажа у іншого гравця)) але тут не так багато можливості взаємодії між гравцями : напасит на корабель іншого гравця в теорії можливо, але на практиці зробити це дійсно важко. мені не вистачило можливості повоювати на кораблях між гравцями.

мені гра сподобалась

Космічний Контакт це та легенда, яка вийшла ще у 1977 і досі всіх рве завдяки одній простій ідеї: кожен гравець це інопланетна раса зі своєю здатністю, яка буквально ламає правила гри. У тебе тут 51 раса на вибір, і кожна партія виглядає геть по іншому залежно від того, яка комбінація здібностей зійшлася за столом. Ціль проста: захопити п'ять колоній на чужих планетах, а спосіб хоч силою, хоч перемовинами і союзами, які тут укладаються і рвуться буквально щохвилини. Даунтайму практично нема, бо навіть коли не твій хід, ти або в союзі, або торгуєшся картами, або підступно готуєш комусь підлянку. Ця ювілейна версія не приносить якихось шалених змін, просто гарніші прозорі кораблики, оновлений мануал і одна нова раса, тому для старих фанатів це не обов'язковий апгрейд. А от для новачків саме те, бо коміксовий гайд по правилах пояснює все настільки доступно, що затягуєшся з першої партії. Гра доволі хаотична і непередбачувана, тому якщо любиш прорахований контроль над столом, тут доведеться змиритись з тим, що чужа здібність в будь яку мить може перевернути весь твій план.