Настільні ігри в тематиці Жахи і Хорор

Як фанат серії «Ктулху: Смерть може вмерти» хочу залишити кілька слів.

Свою другу базову коробку «Страх перед незвіданим» я купив задовго до цієї акції — без Ґодзілли та без промонабору дослідників. І, відверто, зовсім не шкодую. Гра чудово працює сама по собі, і з першою базою чудово поєднується.

Особисто для мене Ґодзілла — це радше додатковий контент і механіка, що мені взагалі не обовʼязкова. Навіть більше: суто за власними відчуттями вона не дуже поєднується з атмосферою та бестіарієм Лавкрафта. Але це вже справа смаку.

Водночас хочу побажати команді Ігромагу успішно пройти цей непростий етап, брати до уваги в ній тільки конструктивну критику, зробити висновки й надалі тішити нас локалізаціями нових сезонів і доповнень з окремими прадавніми. Особисто я їх точно підтримуватиму.

А всім, хто ще вагається, скажу одне: не дайте цій історії затьмарити головне. «Ктулху: Смерть може вмерти» — справді чудова серія гри, яка заслуговує на увагу.

One Love

Картковий Жах Аркгема - це дуже складна та прискіплива до дрібниць гра. Кожен сценарій - це втілення божевілля у безкрайньому всесвіту Лавкрафта. І ось нарешті доїхала компанія "На краю світу" і що це, якщо не щастя)))
Завдяки великому пулу карт + ще мультікласові, є можливість збирати цікаві та сильні колоди повністю українською. База revised + Данвіч + На краю світу дозволяють розгулятися фантазії та робити дослідників дуже різноманітними.
Сама компанія як новий свіжий подих. Насичений цікавий сюжет + різноманітні захоплюючі сценарії + нові механіки... все це і робить цю серію такою популярною та бажаною. Спочатку Містик та шукач можуть спробувати пройти, потім Вартовий з вцілілим або спритником... реіграбельність шалена.
Дуже крута компанія і я вдячний Ігромагу за те, що можу її грати рідною мовою!

Це той рідкісний кейс, коли один гравець стає монстром і полює на всіх решту, а не навпаки, і саме цей твіст робить гру цікавою з обох боків столу. Ви граєте картки локацій закрито, істота ставить фішки полювання туди, куди думає ви підете, і коли розкриття збігається, хтось втрачає волю. Найкрутіше тут те, що монстр не показаний повністю на арті, і від цього вайб переслідування відчувається по-справжньому моторошно, хоч механічно все доволі легке. Партія залітає десь за пів години, тому це чудовий філлер на початок чи кінець вечора, і легко пояснити новачкам буквально за кілька хвилин. Мінус в тому, що гра сильно залежить від компанії, бо якщо люди не в темі блефу і читання інших за столом, магія просто не спрацює.

Ктулху не той тип гри, де ти ходиш по локаціях і шукаєш підказки, тут все набагато простіше і кровожерніше: заходиш, трощиш культистів, а потім товчешся з самим Стародавнім. Санність працює навпаки, ніж у більшості лавкрафтіанських тайтлів: чим більше з'їжджаєш з глузду, тим сильніші здібності отримуєш, і оце балансування на межі божевілля реально затягує. Мініатюри тут це окрема пісня, скульпти прям соковиті, і коли на стіл вилазить фінальний бос, стіл виглядає як маленька виставка. З мінусів, тайли карт замалі під ці ж самі мініатюри, тому коли на локації збирається кілька ворогів і герой, все просто фізично не влазить і доводиться жонглювати фішками. Трекання шкоди на монстрах теж так собі задумка, купа лічильників навколо мінек виглядає більш хаотично, ніж зручно. Гра відмінно масштабується під будь яку кількість гравців без жодних додаткових правил, що доволі рідкісна і крута штука для кооперативів. Сюжету як такого тут кіт наплакав, це радше бойовик на екшені, ніж детективна історія, тому якщо чекаєш глибокого сторітелінгу, краще брати щось інше з цього ж сеттінгу. Виграти доволі важко, тож готуйся програвати, перш ніж навчишся розкачувати білд під конкретного боса.

Розіграли, з першого разу, на велику компанію. Спочатку на 6 людей, потім на 8. На 6 відчувається як золота середина для цієї гри. Бо на 8 вже не дуже виходить зібрати якесь комбо перед собою. Постійно хтось тобі пакостить. Але що там, що там - сміху і задоволення просто море. Рекомендую!