Воєнні настільні ігри 1

З перших хвилин ловлю напругу спільної оборони лісу: ми разом стримуємо машини, тримаємо зони на модульному полі і женемося до спільної мети. Фішка, що додає перцю: під час етапу організації кожен мовчки обирає, яким захисником піде в бій, і тільки потім у фазі дій відкривається, хто що задумав. Щоб виграти, треба збудувати всі табори і «відбити» фабрики, а програти можемо від токсичного колапсу, добудови ядра фабрики або якщо впадуть двоє захисників з одного середовища. Карти штовхають у комбо, а фракції Коло, Орден, Секта і Ковен відчутно різні, тому кожен підбирає свій темп і роль. Відчуття такі: тисне час, чистимо забруднення, ламаємо стіни, б’ємо мехів і постійно балансуємо ризик та безпеку. Також є нюанс в тому, що в кожен виходить з гри в різний момент і найважче тому хто залишається сам на полі проти мехів. Для моєї компанії гра доволі хардова, чимось нагадала Root

Вагався між 9 і 10, та все ж поставив 10. Пояснюю чому
1) Графічне оформлення і увага до деталей.
Візуально гра доволі похмура, але це дуже легко пояснюється сеттінгом. Поле, планшети, картки - все виглядає стилізовано і дуже круто. Просто дивлячись на карту мозок сам придумує можливу історію, яка там відбувається.
Мініатюрки всі приємні на дотик. Колись дійдуть руки і я їх розмалюю)
2) Ігролад
Не бійтесь розміру коробки. Правила дійсно прості і за 1-2 ігрових кола, коли різні гравці виконуватиму різні дії ви зрозумієте що це за гра і як в неї грати. Багато різноманітних варіантів розвитку забезпечать реграбельність. Хочете пограти агресивно? Зберіть мехів і бийте всіх підряд. Хочете спокійно пограти в розвиток? Та без питань - модернізуйтесь і будуйте. Для перемоги треба баланс, тому ухил в щось одне не найоптимальніший варіант.
3) Правила і доповнення.
Правила гри пояснити дуже просто на конкретному прикладі (пограти в 1-2 кола). Нюанси дуже класно подані в грі тим, що кожна нація має виключення з правил, які доступні усім. Щодо доповнень - можна розширити гру до 7 гравців (на карті стає ДУЖЕ тісно, тож сутички неминучі). Додатковий юніт з іншого доповнення теж доволі корисний, хоча зміна правил перемоги, як на мене, більш цікава механіка.
Якщо хтось хоче трошки більше заглибитись в історію світу - є артбук по грі і є комп'ютерна гра Iron Harvest, де можна детальніше познайомитись з історією світу і персонажів з настільної гри

Дуже епічна гра, цілий всесвіт із своєю історією, створіннями (механізмами). Дуже багато варіантів, що можна робити у грі (покращувати технології, захоплювати території, воювати, проходити квести, вибудовувати ресурси і таке інше). Багато механік різних. Ми грали лише базу без доповнень декілька разів і нам дуже сподобалось.
Дуже атмосферна, бо у кожної фракції є лідер і є прописана його історія в буклеті. Можна навіть докупити артбук. Гра дуже атмосферна та точно не залишить байдужим.

Коса — це той випадок, коли сідаєш грати в євро, а відчуваєш себе ніби в епічній альтернативній історії з стімпанком, мехами в постапокаліпсис. Тут все серйозно: покращуєш економіку, збираєш ресурси, виробляєш юнітів, будуєш будівлі… і при цьому хтось може прийти та завалити твої плани за один бій. Але це не гра про тупу війну — битви тут трапляються рідко, бо набагато вигідніше рахувати, ніж воювати.
Кожен хід — як добре змащена машина: рухаєш фішку, виконуєш дію, потроху розгортаєш свою стратегію. А ще дуже приємно, як усе візуально і механічно збалансовано. Реально відчуваєш, що будуєш свою фракцію, прокачуєш її й десь на четвертому раунді — вже ніби не пастух з селом, а цілком собі грізний лідер із бойовим мехом.

Мій головний висновок після однієї недограної партії - вона прекрасна в своїй жахливості.

Напевно, основне - це те, що до її сценаріїв треба відноситися досить відсторонено, щоб після партії не залишилось відчуття спустошеності.

Грали зіграною компанією в п'ять людей вперше і розбирались на ходу, що значно затягнуло процес і через що, в тому числі, не дограли: затягнулось на більше ніж 4 години, під кінець всі були виснажені психологічно, і було прийняте рішення зупинитись.

Чи хочеться повторити досвід - тверде НІ! Особливо враховуючи нинішні події.

Чи радила б цю гру? Поціновувачам жанру - однозначно! Загалом - як мінімум, людям, які вміють не приймати близько до серця реалістичні кризові повороти подій ігроладу.

Залишаю таку оцінку саме через враження і розуміння, що гра досягла свого - пробрала до кісток, хоча і з занадто негативним забарвленням.