Военные настольные игры 1

З перших хвилин ловлю напругу спільної оборони лісу: ми разом стримуємо машини, тримаємо зони на модульному полі і женемося до спільної мети. Фішка, що додає перцю: під час етапу організації кожен мовчки обирає, яким захисником піде в бій, і тільки потім у фазі дій відкривається, хто що задумав. Щоб виграти, треба збудувати всі табори і «відбити» фабрики, а програти можемо від токсичного колапсу, добудови ядра фабрики або якщо впадуть двоє захисників з одного середовища. Карти штовхають у комбо, а фракції Коло, Орден, Секта і Ковен відчутно різні, тому кожен підбирає свій темп і роль. Відчуття такі: тисне час, чистимо забруднення, ламаємо стіни, б’ємо мехів і постійно балансуємо ризик та безпеку. Також є нюанс в тому, що в кожен виходить з гри в різний момент і найважче тому хто залишається сам на полі проти мехів. Для моєї компанії гра доволі хардова, чимось нагадала Root

Колись в далекому 2015 році ми з сином почули про кампанію на Кікстартері, яка збирала гроші на дивовижну гру з чудовими мініатюрами воєнних механізмів. Пам'ятаю, як ми із захопленням роздивлялися прототипи на екрані, мріяли, щоб гра зібрала достатньо коштів і була видана... І ось майже через 10 років ми нарешті придбали її, видану українською мовою!
Гра гарно продумана, правила стають інтуїтивно зрозумілими під час знайомства із планшетом гравця.
По відчуттях - дуже атмосферна

Мій головний висновок після однієї недограної партії - вона прекрасна в своїй жахливості.

Напевно, основне - це те, що до її сценаріїв треба відноситися досить відсторонено, щоб після партії не залишилось відчуття спустошеності.

Грали зіграною компанією в п'ять людей вперше і розбирались на ходу, що значно затягнуло процес і через що, в тому числі, не дограли: затягнулось на більше ніж 4 години, під кінець всі були виснажені психологічно, і було прийняте рішення зупинитись.

Чи хочеться повторити досвід - тверде НІ! Особливо враховуючи нинішні події.

Чи радила б цю гру? Поціновувачам жанру - однозначно! Загалом - як мінімум, людям, які вміють не приймати близько до серця реалістичні кризові повороти подій ігроладу.

Залишаю таку оцінку саме через враження і розуміння, що гра досягла свого - пробрала до кісток, хоча і з занадто негативним забарвленням.

Вагався між 9 і 10, та все ж поставив 10. Пояснюю чому
1) Графічне оформлення і увага до деталей.
Візуально гра доволі похмура, але це дуже легко пояснюється сеттінгом. Поле, планшети, картки - все виглядає стилізовано і дуже круто. Просто дивлячись на карту мозок сам придумує можливу історію, яка там відбувається.
Мініатюрки всі приємні на дотик. Колись дійдуть руки і я їх розмалюю)
2) Ігролад
Не бійтесь розміру коробки. Правила дійсно прості і за 1-2 ігрових кола, коли різні гравці виконуватиму різні дії ви зрозумієте що це за гра і як в неї грати. Багато різноманітних варіантів розвитку забезпечать реграбельність. Хочете пограти агресивно? Зберіть мехів і бийте всіх підряд. Хочете спокійно пограти в розвиток? Та без питань - модернізуйтесь і будуйте. Для перемоги треба баланс, тому ухил в щось одне не найоптимальніший варіант.
3) Правила і доповнення.
Правила гри пояснити дуже просто на конкретному прикладі (пограти в 1-2 кола). Нюанси дуже класно подані в грі тим, що кожна нація має виключення з правил, які доступні усім. Щодо доповнень - можна розширити гру до 7 гравців (на карті стає ДУЖЕ тісно, тож сутички неминучі). Додатковий юніт з іншого доповнення теж доволі корисний, хоча зміна правил перемоги, як на мене, більш цікава механіка.
Якщо хтось хоче трошки більше заглибитись в історію світу - є артбук по грі і є комп'ютерна гра Iron Harvest, де можна детальніше познайомитись з історією світу і персонажів з настільної гри

Не фанат комплексних dungeon-crawler'ів, проте завжди "свербіло" спробувати славнозвісну похмуру гавань (як ніяк, оригінальна гра досить тривалий час утримувала перше місце на BGG). Вібир ліг на "спрощений" варіант - Пащеки Лева (усе ж таки, вимоги та хардкорність оригіналу викликали суперечні думки щодо майбутнього зацікавлення дружини), який зберіг найкращі втілення, які відзначались усіма: цікавий ігролад, де нівельований фактор випадковісті, оригінальний сюжет та оригінальний дух темного фентезі.
Загалом залишились задоволені від процесу гри. Завдяки ознайомлювальному сценарію, гравці поступово опановують основні механіки і навіть незнайомі з жанром новачки поволі пристосовуються до ігроладу. Цікавий картковий бій, з багатьма факторами і нюансами, що задовольняють стратегічні прорахунки будь кого. Любові до жанру так і не з'явилось (сім'ю казуалів важко перекувати), але досвід позитивний.