Дитячі настільні ігри герої мультиків та книг

Драйвова і дуже швидка гра на реакцію, яка ідеально підходить, щоб «розім’яти мізки» або весело провести час у компанії. Основна фішка в тому, що вам потрібно першим схопити правильну фігурку, але мозок постійно намагається вас обдурити. Ви дивитеся на картку, бачите зелену пляшку чи синього привида, і рука автоматично тягнеться до них, хоча правила можуть вимагати схопити якраз те, чого на карті немає ні за кольором, ні за формою.
Гра викликає справжній азарт і багато сміху, бо помиляються всі: і діти, і дорослі. Вона максимально проста - правила пояснюються за хвилину, а партія пролітає миттєво. Це чудовий варіант для початку ігрового вечора або як швидка розвага в дорозі, адже вона компактна і не потребує багато місця. Головне - мати гарну реакцію та не боятися випадково отримати по руках від такого ж швидкого суперника.

Купував на подарунок доньці, 7 років. Гарна гра, цікава. На перший погляд трішки складна, але за першу партію розібрались із правилами.
Але даю тільки 9 балів із 10 тому що, як на мене, у світі де існують 3д-принтери фігурки персонажів можна було б зробити якісніше, ніж просто картонки. Більше того пластикова підставка (1 із 5), при першій же установці в неї картонки зламалась. Сама картонка-фігурка також пошкодилась в місці затискання. Добре що в доньки є колекція фігурок Мавки із Сільпо, то вона не дуже засмутилась.
Тим не менш гру рекомендую. Було б класно якби проблему з фігурками пофіксили якимсь додатковим сетом дерев'яних чи друкованих фігурок. Тим паче, що тут теж є як зробити гарно :)

Гра сподобалась. Можна використовувати самостійно чи змішати з оригінальною версією чи доповненнями. Виготовлено якісно. Всередині коробки є заглиблення для карт. Виглядає зручно, просто карти у протекторах не поміщаються. Якщо трохи підігнути та підрізати, то цей недолік можна виправити. Але хотілося, щоб від початку вистачало місця й для протекторів.

Дуже гарна гра. Планшети персонажів окремо для Килини та окремо для Мавки з Лукашем, карти Магічного Лісу та капостей - все таке мальовниче, дуже атмосферне. Правила прості. Прочитав та одразу граєш. Не треба піддивлятися постійно, щоб щось уточнити. Адже інтуїтивно зрозуміле все, що зображене на планшетах та картах - що чим знищується, на скільки клітинок рухатися, коли можна підгледіти карту Лісу, а коли треба додати карту капостей. Ігролад досить цікавий та змушує напружити пам'ять і уважність.
Гра кооперативна. Гравці ходять по черзі. У свій хід гравець відкриває одну з дванадцяти карт Магічного Лісу. І застосовує ефект цієї карти, якщо можливо. А саме - прибирає одну відкриту капость з планшета Мавки та Лукаша. Потім переміщує персонажів на відповідну кількість клітинок, як вказано на карті. І повертає її на те саме місце. Якщо на планшеті залишились капості, треба застосувати їхні ефекти - перемішати карти Лісу так, як намальовано. І спочатку так легко запам'ятовується все. Але з кожною новою капостю, кожним новим переміщенням робити це все важче і важче. І ніби точно пам'ятаєш, що потрібна карта була тут, потім перемістилась сюди, отже, має бути тепер тут. Відкриваєш і ага!!! - зовсім інша карта. І добре, якщо щось корисне. А якщо ж ні? І Килина все ближче до Верби...
У гри є три рівні складності, від яких залежить початкове місцезнаходження Килини на треку. Ми зіграли на всіх трьох рівнях. На першому такі: "пфф!!! Легкотня." Поки Килина дійшла до клітинки капості, Мавка з Лукашем добряче встигли посунутись на своєму треку. Ми добренько запам'ятали розміщення карт. Тому перемогли без зайвого напрягу.
На середньому рівні вже було трохи важче - капостей більше, отже більше плутанини після застосування їхніх ефектів. Але все ж ми перемогли.
На складному ж рівні ми вже не змогли впоратись з Килиною та продули з шаленим відривом. Ніяк не виходило в нас відстежити потрібні карти лісу. І зрештою не ми подолали капості, а вони нас.
Загалом, гра добре підходить для дитячих та сімейних посиденьок. Багато часу не займає, розвиває уважність, тренує пам'ять.
Окрім того, "Мавка: Магічна верба" - класний подарунок для маленьких і не дуже прихильників мультфільму.

Геніальна гра!) Коли син почав в школі знайомитися з елементами, то вирішали купити Періодік. Не для того щоб до дому перенести школу, а навпаки, щоб гра була в школі) Щоб наука асоціювалась з чимось веселим та цікавим. Щоб нові слова пізнавали граючись)
Дуже цікава гра для дорослих. Дуже корисна для школярів) грати на періодичної системі елементів - це оригінальне рішення)