Настільні ігри для дітей 7–8 років rozum

Проста та супер весела гра. Взяв її по відео-оглядам для доньки на День Народження! Настільки гра сподобалась що грали без зупину поки не настав час йти спати. Не знаю як гри з дорослили, але для гри з дитиною 8+ років - гра прикольна. Класно що коробока то є єлемент гри. Партії швидкі але в цьому і фішка цієї гри.

Спочатку від гри нічого не очікувала, але вже з 2го разу дуже затягнула. І з дорослими грали і з дітьми, всі просто у захваті.
Дуже зрозуміло написані правила, якісні матеріали, гарна графіка.
А ще є доповнення, хоча поки на англійській і польській. Чекамо на локалізацію.
Тому дуже рекомендую, і новачкам і впевненим гравцям :)

Плюшеві історії - це захоплива кооперативна настільна гра, яка переносить гравців у чарівний світ дитячих снів, де вони грають за плюшевих героїв, що захищають свою маленьку господиню від кошмарів. В грі є крута "книга історій", яка не лише містить правила, але й слугує ігровим полем, створюючи неповторну атмосферу казки. Додатково в грі присутні фігурки, що додає атмосфери, особливо якщо їх розфарбувати. Кожен плюшевий герой має свої унікальні здібності та характеристики, що дозволяє гравцям обирати персонажа, який найкраще відповідає їхньому стилю гри. Ігровий процес поєднує в собі елементи рольової гри, де гравці досліджують локації, виконують завдання та б'ються з ворогами, використовуючи кубики та карти. Ідеально підходить для сімейних посиденьок, особливо з дітьми. Адже ви ніби читаєте казку, в якій кожен з вас може впливати на сюжет та бути активним учасником

"Море спокою" - дуже гарна кооперативна гра. Майже медитативна. Море, корабель, день, ніч... і повна тиша. Обговорювати у цій грі заборонено майже все. Тож краще мовчати, аніж бовкнути щось зайве.
Отже, що містить у собі ця маленька коробочка? Карти гарної якості із милими зображеннями - острови, Кракен, компас. Правила прості і зрозумілі. Для більшої реграбельності створено декілька режимів гри, тому швидко вона точно не набридне.
Починаємо гру з викладення меж нашого моря. Для цього є спеціальні карти, на яких корабель зображено з обох сторін. Далі максимально порівну роздаємо гравцям карти островів і Фінішу та по одній карті Старту. Кожен гравець бере собі на руку зі своєї колоди 5 карт. До решти карт у колоді вмішує Старт. Все. Починається гра.
Ходи учасники роблять по черзі. У свій хід треба або викласти карту у сітку, дотримуючись правил, або скинути дві карти з руки. Виставляти карти потрібно в порядку зростання зліва направо. Якщо карта ставиться поряд з іншою картою, то рахуємо різницю між ними, і скидаємо стільки карт з руки.
Звучить все дуже логічно і просто. Ну типу що важкого в цьому, адже карт 85, а виставити треба всього 36. Ага-ага. Звучить. Насправді все ж дуже важко (дууууже). Адже мало того, що треба добре прораховувати свої ходи наперед, не знаючи, що планують і чим володіють інші гравці. Але й ще всю ситуацію ускладнює необхідність скидати карти. То при викладенні старту, то при викладенні сусідніх карт. І доводиться жертвувати чимось, що підходить тобі. І ти це робиш. А потім з'ясовується, що саме цієї карти вам не вистачає, щоб виграти.
"Море спокою" захоплює. Ми зіграли сім партій підряд. Але не виграли жодного разу. Щоправда, з кожним разом кількість карт, яких нам не вистачає, зменшувалась. В першій партії це було карт з 15. В останній же нестача становила вже дві. Але честі нам це не робить. Тому грати будемо ще і ще. Щоб і виграти, і інші сценарії спробувати, і пограти нарешті з Кракеном та компасом.
І так ця гра мене вразила, що навіть уві сні я продовжувала грати, намагаючись зрозуміти, як же викласти всі карти, щоб нарешті виграти.

"В пошуках місячних каменів" - дуже мила дитяча гра. Гарні арти, велике двостороннє ігрове поле, зручний продуманий органайзер. Все таке класне. Правила простішими бути і не могли - розклали ігрове поле, поклали поруч карти предметів та персонажів. І все! Далі все підказує застосунок. Так-так, гра керується застосунком (Kids chronicles). Скануєте код на полі або карті і вперед робити те, що треба.
Ігролад надзвичайно простий, але дуже цікавий. Ми, не діти, залишились просто у захваті. Та й то такому, що пройшли всі сценарії одним махом. Хоча планували пройти за день один, максимум два. Але бажання стати учнями Мерліна, навчитися чаклувати та зібрати всі Місячні камені так захопило, що ми й не помітили, як пролетів час, а сценарії скінчилися. Кожен сценарій має певну місію - знайти Місячного кота або один з Місячних каменів, карти яких відкладаються в коробку в спеціальні місця. Тобто всі місії пов'язані між собою. І відкрити останню буде неможливо, якщо не пройти попередні. Адже для останнього (шостого) сценарію необхідно мати всі чотири камені.
Отже, я точно можу сказати, що сучасним дітям, яких не відірвеш від телефонів, ця гра однозначно сподобається, бо поєднує в собі і сидіння в телефоні, і несидіння в ньому. Така собі прекрасна перехідна ланка від віртуальної гри до реальної.