Настільні ігри на День Святого Миколая герої мультиків та книг

Гра сподобалась. Можна використовувати самостійно чи змішати з оригінальною версією чи доповненнями. Виготовлено якісно. Всередині коробки є заглиблення для карт. Виглядає зручно, просто карти у протекторах не поміщаються. Якщо трохи підігнути та підрізати, то цей недолік можна виправити. Але хотілося, щоб від початку вистачало місця й для протекторів.

Ця гра як ускладнена меморі, бо треба запам'ятовувати, де які картки лежать, а потім ще тримати в голові, як їх перемістили)
Для дітей 7+ прекрасно, можна починати навіть одразу із середнього рівня, бо легкий якось дуже легко було))
Ми грали з донькою 7 років, то вона навіть краще запам'ятовувала де що лежить і як переміщується і хто ходить, ніж ми з чоловіком. Відволікатись не можна, бо все забудеться) партія триває хвилин 15 максимум, що досить зручно, коли хочеться пограти в кілька ігор за вечір, наприклад.

Купував на подарунок доньці, 7 років. Гарна гра, цікава. На перший погляд трішки складна, але за першу партію розібрались із правилами.
Але даю тільки 9 балів із 10 тому що, як на мене, у світі де існують 3д-принтери фігурки персонажів можна було б зробити якісніше, ніж просто картонки. Більше того пластикова підставка (1 із 5), при першій же установці в неї картонки зламалась. Сама картонка-фігурка також пошкодилась в місці затискання. Добре що в доньки є колекція фігурок Мавки із Сільпо, то вона не дуже засмутилась.
Тим не менш гру рекомендую. Було б класно якби проблему з фігурками пофіксили якимсь додатковим сетом дерев'яних чи друкованих фігурок. Тим паче, що тут теж є як зробити гарно :)

Брала на подарунок донці 8 років ) По-перше, дуже красива яскрава гра, карти красиві) але є декілька але)

В процесі гри виявилося, що на полі для гри якось забагато всього намальовано і воно там якось відволікає, створює якийсь непотрібний візуальний шум. Не знаю, може це задум такий, але не дуже зручно. До того ж, те що важливо для гри - недостатньо контрастне, наприклад, ціну за переміщення треба прям придивлятися на ті кружечки і що там за кольори. Кольори синій і фіолетовий досить близькі, мені здається можна було б якийсь інший контрастний колір додати, бо нас із чоловіком донька постійно виправляла))

Фішки гравців можна було б зробити теж більш контрастними, або взагалі фігурками, а ще ці кружечки дуже дрібні, картинки маленькі, а ще й двосторонні, причому з різних боків різні герої, це не дуже зручно.

Сам хід гри нескладний, але більше ніж 2-3 рази поспіль неможливо зіграти, бо, по-перше вже очі втомлюються, а по-друге, не так цікаво, як могло бути, бо не так багато варіантів куди піти, і вже одразу ясно, що з одного боку ти підеш в зовсім інший кут карти, а потім знов на протилежний. Ми опанували катання на човнику, так трошки швидче виходить добратися, якщо є потрібні карти. Але в нас якось так виходило, що у всіх все було, витягування в сусідів з руки та взяття додаткових карт рятувало. Торгівлю не дуже опанували)))

В цілому можна рекомендувати, якщо любите сетинг мавки і не хочеться чогось складного, бо тут думати не дуже треба))

Дуже гарна гра. Планшети персонажів окремо для Килини та окремо для Мавки з Лукашем, карти Магічного Лісу та капостей - все таке мальовниче, дуже атмосферне. Правила прості. Прочитав та одразу граєш. Не треба піддивлятися постійно, щоб щось уточнити. Адже інтуїтивно зрозуміле все, що зображене на планшетах та картах - що чим знищується, на скільки клітинок рухатися, коли можна підгледіти карту Лісу, а коли треба додати карту капостей. Ігролад досить цікавий та змушує напружити пам'ять і уважність.
Гра кооперативна. Гравці ходять по черзі. У свій хід гравець відкриває одну з дванадцяти карт Магічного Лісу. І застосовує ефект цієї карти, якщо можливо. А саме - прибирає одну відкриту капость з планшета Мавки та Лукаша. Потім переміщує персонажів на відповідну кількість клітинок, як вказано на карті. І повертає її на те саме місце. Якщо на планшеті залишились капості, треба застосувати їхні ефекти - перемішати карти Лісу так, як намальовано. І спочатку так легко запам'ятовується все. Але з кожною новою капостю, кожним новим переміщенням робити це все важче і важче. І ніби точно пам'ятаєш, що потрібна карта була тут, потім перемістилась сюди, отже, має бути тепер тут. Відкриваєш і ага!!! - зовсім інша карта. І добре, якщо щось корисне. А якщо ж ні? І Килина все ближче до Верби...
У гри є три рівні складності, від яких залежить початкове місцезнаходження Килини на треку. Ми зіграли на всіх трьох рівнях. На першому такі: "пфф!!! Легкотня." Поки Килина дійшла до клітинки капості, Мавка з Лукашем добряче встигли посунутись на своєму треку. Ми добренько запам'ятали розміщення карт. Тому перемогли без зайвого напрягу.
На середньому рівні вже було трохи важче - капостей більше, отже більше плутанини після застосування їхніх ефектів. Але все ж ми перемогли.
На складному ж рівні ми вже не змогли впоратись з Килиною та продули з шаленим відривом. Ніяк не виходило в нас відстежити потрібні карти лісу. І зрештою не ми подолали капості, а вони нас.
Загалом, гра добре підходить для дитячих та сімейних посиденьок. Багато часу не займає, розвиває уважність, тренує пам'ять.
Окрім того, "Мавка: Магічна верба" - класний подарунок для маленьких і не дуже прихильників мультфільму.