Настільні ігри: видавець - Fantasy Flight Games

Нарешті пройшовши доповнення разом з жінкою декілька разів можу написати відгук. Атмосфера і захоплюючий сюжет доповнення на висоті. Нові картки та персонажі дуже і дуже круто і цікаво граються. Багато писати сенсу особливо нема бо це Жах Аркгема - для поціновувачів таких видів ігор це просто топ. З переваг можу підкреслити що всі органайзери для оригінальної коробочки підходять і до коробки доповнення, тому зі зберіганням нової коробки складностів не виникло. З розчарувань - це перклад. Склалося таке відчуття що деколи місцями текст був перекладений автоперекладачем. В якихось місцях з москальскої в якихось з англійської. Зустрічаються в тексті або суто русняві слова з підстановкою українських літер, або і взагалі не перекладені англійські слова. Також дуже вибивало з гри коли у книзі написано один вид перекладу а у картах інший, досить хороший приклад коли книга просить карту "Фінальний міраж", а утебе є тільки "Останній міраж". Для гри котра буквально потребує виконнаня дій "слово в слово" як для мене це критичний мінус. Фактично це вказує на те, що банально текст не проходив редакію. Переклад просто іноді руїнив весь ігровий процесс, бо ти просто не міг зрозуміти що від тебе хочуть, і ти сідав гуглити оригільну карту чи книгу сценарію і перекладав самостійно.

Дуже непогана гра в світі Лавкрафта. Не настільки глибока, як Жахи, але має значно простіші правила та сетап і грається набагато швидше, при цьому не втрачаючи атмосферність. Ще й відчутно дешевша.
Мінуси:
1) Дуже незручний органайзер в коробці. Зіплоків немає, мішечка немає, карти в протекторах ледве влазять.
2) Теоретично гра на 1-8 гравців. Я брав, щоб грати на 5-6. Виявилось, що грати в 5+ дуже так собі. Ігрова доба складає максимум 4 раунди, після якої тригеряться події монстрів, які інколи вимагають мати певні ресурси чи просто негативно впливають на всіх. Тобто при грі на 5+ деякі гравці точно не походять в раунді, але від цих негативних подій "відгребуть", не маючи можливість їх нівелювати (бо вони власне не могли ходити).
3) Іноді рандом просто зашкалює у своїй нечесності до гравців =) Але це в принципі особливість такого жанру ігор, тому треба ставитись з гумором.
4) Хотілось би доповнень, але видавець з ними не дуже поспішає.

Це взагалі перша КООПЕРАТИВНА гра в яку я пограв, коли вона в нас з'явилась ми збирались до 8 гравців ( не разжу грати такою кількостю - величезний даунтайм в такому випадку). Враження та емоції від цієї гри були неймовірні, коли ми виходили і обговорювали як КАРТОН нас покарав.

в мене буде не зовсім правильне та об'єктивний коментар - бо це моя любов.

переваги - для мене це той досвід, враження від переможеного першого монстра, від карток зустрічей, які ми читали в голос , змінюючі інтонацію під кожного окремого персонажа.
ми підбирали музику на фон, ми на 100% угарали по цій грі.

мінуси - відсутність оганайзера ( до ігр ФФГ я вже звик, але тут він дійсно потрібен)
- через декіька партій будуть повторюватись картки зустрічей і вже не будуть читати художній текст, всі перевірки будуть проходити приблизно так - перевірка "глови", "ручек" і т.д.

З перших ходів я кайфую від фокусного треку: п’ять дій лежать у ряд, і сила кожної залежить від позиції, тож я вічно вирішую що натиснути зараз, а що підкоптити до п’ятірки. На карті повно дрібних рішень я тягну дороги та торгпости крізь ландшафти, віджимаю ключові гекси і під це підбираю апгрейди до своїх дій. Дуже подобається, як розвиток цивілізації відчувається через апгрейд карт дії і будівництво чудес я реально бачу, куди потекла економіка і науку не соромно вкачувати. Перемога тримається на цільових картах я обираю, за чим гнатись, і це змушує підлаштовувати гру від агресивної експансії до культурного тиску. Конфлікт тут радше про контроль територій і темп, ніж про повне знищення, тому партія виходить напруженою і тактичною без зайвого м’яса

Грав в неї у друзів.
Від 1-4 грається чудово, більше гравців вже не підходить.
Але щоб вона була ще кращою їй потрібні доповнення, перші два доповнення дуже потрібні.
Текст важко читається на картках локації. Його потрібно замінити. Жетони персонажів малі, потрібні більші або краще як в Прадавньому жаху. Потрібно більше предметів і артефактів, але це вирішують доповнення. Дизайн гри уже застарілий, але це й зрозуміло, гра 2011 року.
Хоть і є мінуси в цієї гри, але вона чудова. Іграбильність, атмосферність, проста і швидка. В колекції вона просто потрібна щоб була.
Замість очок на картках, використовували зелені крестали. Це прям ще плюс до атмосферності і тактильності до гри.
Коли хочеться зіграти в настілку і не замарачуватись з розкладанням і коли не хочеться витрачати більше години, ця гра підходить для цього.
І я планую цю гру придбати, але лише тоді, коли будуть доповнення.