Настільні ігри на подарунок для відпочинку

Ми вирішили спробувати її вперше саме у дорослому форматі - і не пожалкували. Правила максимально прості: кожен тягне карти, намагається уникати вибухового котика, а всі інші карти дозволяють хитрувати, відвертати небезпеку чи підставляти інших гравців. Уже після першої партії всі зрозуміли механіку, тож гра пішла одним веселим потоком без довгих пояснень.
Особливо сподобалося, що партії дуже динамічні й короткі - жодного затягнутого нудного ходу. Напруга відчувається до останньої карти, бо ніхто не знає, коли саме обвалиться вибух. Це створює море емоцій: хтось сміється, хтось нарікає, а хтось несподівано виходить переможцем, коли вже ніхто не чекав.
Гумор у грі - це окрема історія. Він чорний, відвертий і явно розрахований на дорослу аудиторію. Якщо вам не чужі жарти гостренького плану, ця версія принесе багато сміху та легкого трешу. У нас за столом саме ці елементи й стали джерелом найбільшої кількості кумедних моментів - деколи було важко стримувати сміх, особливо коли хід повністю перевертав усе, що напрацьовано до цього.
Найкраще грати з компанією від 3 до 6 людей - тоді кожна партія відчувається максимально живою і непередбачуваною. Самотужки чи удвох гра значно втрачає в атмосфері, бо всю “атмосферу підстав” та смішних моментів створюють саме взаємодія та реакції гравців. Атрибутика й дизайн карток теж додають атмосферності - усе зроблено стильно й з характером.

Добрий день!
Сама по собі гра чудова! Люблю Дабл, люблю Гаррі Поттера! А тут все в одному!
Але знову є питання по адаптації назв. Під час повномасштабної війни це тупо використовувати для пояснення символів назви руснявої адаптації. Наприклад, назва "Дзеркала Ейналеж " є дивною, слово має також статися навпаки. Якщо прочитаємо, отримаємо "желанйе"...??? Це якою мовою? В українській адаптації це буде "Дзеркало Яцрес", бо то є дзеркало серця для українських читачів/глядачів. Також "Гримуча верба". Я такої не знаю. Пам'ятаю лише"Войовничу вербу" з фільмів. "Крикун" то є "Верескун". Короста це є насправді пацюк Скеберс. Клювокрил, це Бакбик. "Котел" також міг би бути "Казаном", бо магічний шинок у Лондоні називався "Дірявий казан".
Прошу звернути на це увагу і при наступному друці або оновленні змінити адаптацію назв на українську!
Також прошу перевірити і уточнити українське написання деяких назв, наприклад Люпин через "и", Іклань з "ь" в кінці, монета Ґрінґотського банку і інше.
Можливо, це і душно, але як фанат книг і кіно з України я була розчарована цією неякісною адаптацією. В інструкції використані назви, яких я ніколи не вживала і з якими не знайома.
Також, не всі зображення присутні в інструкції. В інструкції продемонстровані лише половина символів (29 із загальних 78). Наприклад, серед непояснених символів є чорнильниця з пером. Її немає в інструкції. Мені так і залишилося незрозумілим чи то є все таки чорнильниця, чи то є перо? В результаті, граючи з друзями, що вже давно дивилися фільми і не є фанатами Гаррі Поттера, я мусила самостійно пояснювати їм зображення на картках.
Очікую, що ви виправите також це у наступному друці або оновленні, для покращення і полегшення ігрового процесу.

Чудова гра, гарний аналог звичайних карт але веселіше)) за годину зіграли три партії всі були в захваті.

"Кодові імена: Малюнки" це весела гра на велику компанію, правила якої легко пояснити новачкам і не важко розібратись самому. Одна з найкращих ігор для вечірки, на мою думку. За тематикою вона схожа на "Діксіт", але командна.

На відміну від класичної версії "Кодових імен" (зі словами), версія з малюнками нам здалась більш цікавою та веселою. Малюнки в грі дуже гарні, абстрактні, але витримані в одному стилі, їх багато, що забезпечує реграваність.

В грі загадує асоціації одна людина, а відгадує команда – це дає можливість людям, які не люблять загадувати асоціації, або просто соромязливі, також приймати участь.

Також зауважу, що "Кодові імена: Малюнки" ідеально підходить для тих компаній, де мало хто розбирається в настільних іграх, у неї легкий поріг входження.

Одна з найкращих ігор для вечірок, класика патігеймів. Дуже проста за правилами, цікава та весела. Гра потребує фантазії та певної ерудиції, але, разом із тим, тут важливо не перемудрувати. Ця версія здається мені трохи складнішою, ніж класична, зі словами, проте вона більш універсальна, оскільки мовонезалежна, можна грати навіть з іноземцями. Карток досить багато, і вони двосторонні, а комбінацій виходить ще більше, тож реграбельність велика. Цікавіше грати більшою компанією, хоча б 4 людини.