Настільні ігри для дітей 7, 8 років море

"Море спокою" - дуже гарна кооперативна гра. Майже медитативна. Море, корабель, день, ніч... і повна тиша. Обговорювати у цій грі заборонено майже все. Тож краще мовчати, аніж бовкнути щось зайве.
Отже, що містить у собі ця маленька коробочка? Карти гарної якості із милими зображеннями - острови, Кракен, компас. Правила прості і зрозумілі. Для більшої реграбельності створено декілька режимів гри, тому швидко вона точно не набридне.
Починаємо гру з викладення меж нашого моря. Для цього є спеціальні карти, на яких корабель зображено з обох сторін. Далі максимально порівну роздаємо гравцям карти островів і Фінішу та по одній карті Старту. Кожен гравець бере собі на руку зі своєї колоди 5 карт. До решти карт у колоді вмішує Старт. Все. Починається гра.
Ходи учасники роблять по черзі. У свій хід треба або викласти карту у сітку, дотримуючись правил, або скинути дві карти з руки. Виставляти карти потрібно в порядку зростання зліва направо. Якщо карта ставиться поряд з іншою картою, то рахуємо різницю між ними, і скидаємо стільки карт з руки.
Звучить все дуже логічно і просто. Ну типу що важкого в цьому, адже карт 85, а виставити треба всього 36. Ага-ага. Звучить. Насправді все ж дуже важко (дууууже). Адже мало того, що треба добре прораховувати свої ходи наперед, не знаючи, що планують і чим володіють інші гравці. Але й ще всю ситуацію ускладнює необхідність скидати карти. То при викладенні старту, то при викладенні сусідніх карт. І доводиться жертвувати чимось, що підходить тобі. І ти це робиш. А потім з'ясовується, що саме цієї карти вам не вистачає, щоб виграти.
"Море спокою" захоплює. Ми зіграли сім партій підряд. Але не виграли жодного разу. Щоправда, з кожним разом кількість карт, яких нам не вистачає, зменшувалась. В першій партії це було карт з 15. В останній же нестача становила вже дві. Але честі нам це не робить. Тому грати будемо ще і ще. Щоб і виграти, і інші сценарії спробувати, і пограти нарешті з Кракеном та компасом.
І так ця гра мене вразила, що навіть уві сні я продовжувала грати, намагаючись зрозуміти, як же викласти всі карти, щоб нарешті виграти.

Паперові Океани (Sea Salt & Paper) — відгук
1. Коментар
Паперові Океани це та маленька коробочка, яка виглядає просто як мила дрібничка, а насправді затягує так, що граєш раунд за раундом і не можеш зупинитись. Художка тут неймовірна, кожна карта це ніби зроблена з паперу оригамі рибка чи краб, і саме через це на неї хочеться дивитись навіть окремо від гри. Механіка проста: береш карти з колоди або з одного з двох скидів, збираєш сети, і в певний момент вирішуєш, оголосити стоп і забрати свої бали чи ризикнути дати всім ще один хід заради бонусу. Оцей момент рішення "стопаю чи тягну кота за хвіст" це найкраще, що є в грі, бо постійно тримає в напрузі навіть у простому раунді. Дуже кайфова фішка з русалками, бо якщо збереш усі чотири, одразу виграєш партію, і хоч це рідкість, кожен раз мріється саме про такий фінал. Найкраще заходить на двох чи трьох, бо тоді конкуренція за карти в скидах реально відчувається, а на чотирьох трохи розмивається. Навчити нового гравця можна за п'ять хвилин, хоча перші пару партій новачки трохи плутаються, які карти можна викладати парами. Компактна коробочка легко влазить в кишеню, тому це ідеальний варіант возити з собою на дачу чи в дорогу.

Доповнення специфічне.
Нові картки можуть стати у пригоді за рідких обставин.
У нас за декілька партій ніхто ними не скористався (окрім підгянути карти суперника, но то таке ;) )

Цікаве доповнення яке додає нові комбінації які впливають на перебіг гри, рекомендую придбати

30$ за гру, в яку входять тільки дерев'яні жетони, які виробник полінився вкрити лаком, бо йому абсолютно наплювати на гравців, це абсурд. Хай грає в сам)