Світ в небезпеці і навіть супергерої його не врятують, оскільки, як виявилося, вони також вразливі перед зомбі-вірусом. І вся надія тепер тільки на нас з тобою. Наші зустрічі проходять в заражених містах, де необхідно виконувати місії по порятунку уцілілих та збиранню таємних чемоданчиків. Щодня, щогодини, щохвилини над нами нависає загроза бути вкушеними або з'їденими, але не можна здаватись ні в якому разі, оскільки від нас залежить порятунок усього світу. Тож вперед до бою із навалами живих мерців.
Зомбіцид - це захоплююча кооперативна гра, яка занурює гравців у світ, охоплений зомбі-апокаліпсисом. Ви стаєте вижившими, які борються за своє життя в місті, наповненому страшними істотами. Гра передає атмосферу безвиході та боротьби за виживання, з кожним ходом напруга тільки зростає, а кількість зомбі збільшується. Правила досить об'ємні, але все набагато легше, ніж здається (особливо гравцям, які грали в подібні ігри). Мініатюри та компоненті - шикарні! Що лише додає атмосфери та напруженості партіям. Також потрібно відмітити, що постійно додаються нові перекладені сценарії - це жирний +. Самі партії можуть тривати кілька годин, тому важливо мати достатньо вільного часу, але хіба ж знищення зомбі може бути легкою прогулянкою?! Отже, любителям зомбі-апокаліпсису - must have, любителям амерітрешу - також. Шкода тільки, що суттєво дорога :(
Чудова весела гра на компанію, щоб емоційно провести час. Досить нескладні правила, хоча і чимало нюансів. Вдалий дизайн і класні зображення. Також дуже порадувала велика кількість різноманітних мініатюр. Шалене задоволення також приносить гігантська мапа заставлена зомбі на кожній вулиці :) Є доволі прикольні незвичні механіки бою із зомбі (промахи та нанесення поранень). Обережно, під час гри дуже сильно росте адреналін! :)
"Зомбіцид" - гра з неймовірною кількістю фігурок - герої, зомбі, потвори, товстуни. Аж 88 штук. Взагалі, і крім фігурок є на що подивитися. 9 двосторонніх плиток мапи, карти, жетони, маркери, планшети героїв. Все дуже хорошої якості, гарні арти. Органайзер не дуже сподобався. Процес складання фігурок після гри - просто мука. Правила товстезні, але не надто складні, багато сценаріїв, різні режими для урізноманітнення місій. Гра кооперативна. Для перемоги треба виконати завдання місії. При загибелі одного з героїв, всі автоматично програють. Гра триває стільки раундів, скільки треба буде для перемоги (або поразки). Кожен раунд складається з двох фаз - гравців та зомбі. Під час першої фази гравці по черзі, починаючи з першого гравця, розігрують до трьох дій за кожного свого героя. Серед можливих дій - переміститися в сусідню зону, відчинити двері, обшукати кімнату, в якій немає зомбі, упорядкувати або обмінятися спорядженням, взяти жетон цілі або суперзброю, пошуміти, атакувати. В другій фазі активуються зомбі. І тоді вони або атакують, або переміщуються на одну зону в сторону героїв або шуму. Бігун виконує дві дії. Знайомство з грою ми почали з навчальної місії. Маленьке ігрове поле, усього з двох плиток. Прості завдання. Пройшли ми її швидко, зомбі було не дуже багато, жоден герой не зазнав ушкоджень. Тому сповнені ентузіазмом ми приступили до другої місії. Ооо. Тут вже було складно. Навали зомбі, втекти від яких неможливо, бо вони пруть з усіх боків. Знищити їх теж не так вже й легко. Але з горем навпіл нам вдалося виконати завдання місії - зібрати жетони цілей та їжу. Троє з героїв навіть встигли вийти. Але наш наймолодшенький, на жаль, за крок від виходу потрапив у руки нещадних зомбі. Вижити в нього не було жодного шансу. І ми програли.
"Зомбіцид: Друга редакція" – це справжнє божевілля серед зомбі! Якщо ти кайфуєш від зомбі-апокаліпсису, любиш мочити ходячих і при цьому не боїшся стратегії, ця гра точно для тебе. Мені гра нагадала часи коли виходив серіал ходячі мерці (walking deads), аж ностальгія пробрала. У порівнянні з першою версією, все стало ще більш динамічним – нові фішки, круті мініатюри та геймплей, що просто втягує з головою. Зомбі валять з усіх боків, ти бігаєш з друзями по карті, плануєш, як їх рознести, і головне – не дати себе зжерти! Гра виглядає і відчувається на всі 100, і після кожної партії хочеться ще.