Відкриття для тих, хто шукає глибоку, але водночас швидку та зрозумілу військову стратегію. Ви переноситеся в часи Другої світової війни, де один гравець бере під командування американські війська, а інший - німецькі. Замість довжелезних талмудів із правилами, які зазвичай відлякують у варгеймах, тут усе працює на базі дуже витонченої механіки колодобудування: кожна карта у вашій руці — це конкретний солдат або наказ на полі бою.
Весь тактичний азарт тримається на управлінні хаосом і ризиком. Щоб твій загін пішов в атаку або захопив ключову точку, тобі потрібно мати відповідні карти в колоді. Але як тільки ворог починає обстрілювати твоїх бійців, колода починає «засмічуватися» картами поранених, які просто паралізують твої дії. Через це гра тримає в дикій напрузі: ти постійно балансуєш між агресивним наступом, розвідкою місцевості та необхідністю відвести хлопців у тил, щоб перегрупуватися і «почистити» руку.
Кампанія розгалужується на безліч крутих сценаріїв, кожен з яких пропонує унікальні завдання від утримання мосту до засідок у лісах Нормандії. Партії пролітають непомітно, даунтайму практично немає, а кожне рішення та кидок кубиків на влучання викликають купу емоцій. Це ідеальний баланс між розумним тактичним протистоянням та атмосферним воєнним кіно, де все вирішують твої лідерські якості та вміння адаптуватися до ситуації.

Дуже класна сімейна гра в жанрі flip&write. Спокійна, розмірена, можна сказати медитативна. За рахунок великого набору завдань та комбінацій дій на картах має просто неймовірну реграваність. Практично нульовий даунтайм незалежно від кількості гравців, бо всі грають одночасно. Швидка і ненапряжна, можна досить легко зіграти кілька партій підряд. Ще є досить непоганий соло режим.
Взаємодії між гравцями майже немає, що комусь може не сподобатись.
Комплектні маркери потрібно спочатку добряче розписати, бо інакше вони пишуть дуже погано.

Як на мене, ця гра - непоганий варіант, щоб грати з дітьми. Для дорослих, особливо тих, хто часто грає в настілки, може бути занадто простою та нецікавою.

По суті в грі є два ключових елементи: побудова своїх грибів, з яких будуть падати ПО + прорахунок, куди летить твоя фея. Коли черговість ходів "грає на руку", а особливо при грі удвох, дуже легко триматися балансу по очках з суперником, і через це і гра сприймається занадто легкою. До того ж, специфічна тема - за феями фанатіють явно менше людей, ніж за стімпанком, монстрами, Лавкрафтом чи якимись тваринками))

Але водночас це і робить цю гру компромісним варіантом для залучення дітей: феї, зрозумілі короткі правила, твої дії базуються на простому математичному прорахунку, яскраві картки, швидка партія.

Ще не дуже був зрозумілий момент з обміном мани на очки в закриту - принаймні у випадку наших партій, це трошки дивно і не мало особливого сенсу.
Якщо не помиляюсь, то коли в тебе з грибів накопичується 10 і більше очків мани, ти міняєш їх на один бал ПО взакриту завдяки спеціальному каунтеру. Але по факту ти все одно бачиш +-, коли там суперники щось крутять, і не те, щоб це є якимось сюрпризом. А якщо це було впроваджено, щоб не робити 100500 компонентів з очками мани, тоді б зробили так, щоб гриби їх давали менше, хз))) ну це навіть не шило на мило. а просто якась беззмістовна дія

Після проходження повної компанії "Темна гавань, щелепи лева" я хотів чогось ще - і це Ще стало "Ґудзики та комахи".
треба розуміти ще це соло гра,
вам не потрібно грати в попередні ігри цього світу для розуміння що відбувається.
Ігролад дуже схожий на старшого брата

Мені дуже сподобалась, хоча спочатку здавалася складною. Після першої партії правила стають зрозумілішими, і гра починає реально затягувати. Подобається, що постійно треба думати й планувати, а не просто ходити навмання. Кожен хід відчувається важливим, і приємно бачити, як твоя стратегія поступово працює. Гра не набридає, бо щоразу можна спробувати інший підхід. Загалом це цікава і продумана настільна гра, в яку хочеться грати ще.