Настільні ігри для дітей 9-10 років rozum

Залишився дуже задоволений від цієї гри. Гра яскрава й атмосферна — приємні компоненти, мультяшний стиль, але не дитячий. Механіка проста для освоєння: будуєш свою шахту, запускаючи ланцюжки ефектів, що дає відчуття створення власного двигуна.
Партія триває близько 45 хвилин, ходи відбуваються одночасно, тож немає довгих пауз. Варіантів розвитку безліч, завдяки картам і таблицям прогресу гра щоразу відчувається новою. Є трохи випадковості з картами та подіями, але це додає інтриги.
Загалом — швидка, компактна і дуже приємна стратегічна гра, яка підійде і для сім’ї, і для компанії друзів.

Це така собі більш драйвова і менш передбачувана версія першого «Мачі Коро». Тут уже не так легко зробити одну «імбу»-стратегію, бо будівлі змінюються з гри в гру, і кожна партія виходить трохи інакша. Все ще кидаєш кубики (тепер їх 2), молишся на випадок, і рахуєш монетки, але тепер трохи більше тактики і менше авто-пілота. Партії летять швидко, особливо якщо всі за столом не залипають в телефон. Ідеально для вечорів, коли хочеш пограти щось просте, але не занадто.

Доповнення "Мореплавці" допомагає грі "розкритися", надає відчуття пригоди, подорожі, відкриття нових земель. В цій грі ви також почнете цінувати овець (вовну).
Вісім різноманітних сценаріїв роблять гру реграваною, оскільки в деяких сценаріях не просто відбуваються зміни в розкладці, але й деякі зміни в правилах!
Найбільше нам подобається сценарій, де наші кораблі поступово розвідують невідомі землі, які не видно через густий туман. Це дуже атмосферно і цікаво!
Після придбання цього доповнення, ми в базу майже не граємо, тільки з "Мореплавцями".

"Амигдала" - геть новенька гра з емоціями та на емоціях, які змінюють одна одну від моменту підготовки і до кінця гри. Захоплення і подив, викликані двостороннім ігровим полем, оригінальними маркерами та жетонами, гарними артами. Надія, що тоненькі та мальовничі правила легкі та зрозумілі. І спокій після їх прочитання та розуміння. Щастя, коли вдалось поставити жетон претендента. І злість, коли закінчились монети. Смуток, що гра вже закінчилась. І вдячність за те, що зіграємо ще.
Але про все по порядку. Гравці ходять по черзі, починаючи з першого гравця, аж до того моменту, коли на планшеті одного з гравців залишиться 5 жетонів емоцій. В свій хід можна або отримати до 2х жетонів ресурсів, або розблокувати та розмістити жетон емоцій, отримавши за це переможні бали, або ж розмістити жетон претендента.
"Нічого складного", - скажете ви. "Авжеж нічого", - відповім я. Але варто не забувати про те, що при розміщенні жетону емоції або претендента маркер настрою повинен знаходитись поруч із зоною розміщення. А ще гра потребує доброго планування, щоб в якийсь момент часу не залишитись без монет (і з необхідністю обмінювати переможні бали на гроші) або без вільного місця в банку пам'яті (і з необхідністю скидати зайві, такі потрібні, жетони).
Загалом, нам гра сподобалась як дизайном (чорний колір - це стиль!), так і ігроладом (абстрактний стратегічний ареаконтрол - що може бути краще для сімейних посиденьок?).

CATAN — це не просто гра, це справжній діалог між гравцями: обміни ресурсами, невеликі інтриги, спроби побудувати найкращий шлях або блокувати суперника — усе це робить кожну партію живою та неповторною.