"Магія фей" - неймовірно краси гра, яка при цьому має місце для роздуму та плануванню. Так, її не назвеш високо стратегічною грою, але для сімейного варіанту з дітьми - це чудова гра, яка є наступним варіантом між дуже легкими настільними іграми та звичайними сімейними, де дитина вже вчиться будувати свої ходи наперед. "Магія фей" завжди буде гарним початком для дітей, адже вона привертає до себе увагу яскравістю та тематикою. Тут ви маєте змогу ознайомитись із механіками збору сетів, драфтом карт, а також новинкою - переміщенням вашої фішки по картам гравців, що дає змогу активувати здібності карт та отримувати таку необхідну ману за це. Загалом, приємна настільна гра з пречудовим оформленням, яка примушує задумуватись над своїми ходами для знаходження оптимального отримання ПО для себе. Також може бути хорошим подарунком для сімей з дітьми

Іноді хочеться стати маленькою і непомітною, наче мишка. Бігати різними місцинами, шукати щось цікавеньке, тягнути це до себе додому. І щоб ніхто-ніхто не звертав на мене увагу.
З тобою це стає можливим. Під час наших зустрічей ми керуємо командою мишенят для перемоги у Великому змаганні з пошуку королівських регалій. Транспортом нам слугують стрілки великого годинника, які доставляють нас і наших мишок туди, де знаходяться потрібні предмети. Змагання триває п'ять годин, протягом яких нам треба наповнити наші планшети жетонами. Тоді визначаємо переможця і святкуємо свою перемогу!

Як на мене, ця гра - непоганий варіант, щоб грати з дітьми. Для дорослих, особливо тих, хто часто грає в настілки, може бути занадто простою та нецікавою.

По суті в грі є два ключових елементи: побудова своїх грибів, з яких будуть падати ПО + прорахунок, куди летить твоя фея. Коли черговість ходів "грає на руку", а особливо при грі удвох, дуже легко триматися балансу по очках з суперником, і через це і гра сприймається занадто легкою. До того ж, специфічна тема - за феями фанатіють явно менше людей, ніж за стімпанком, монстрами, Лавкрафтом чи якимись тваринками))

Але водночас це і робить цю гру компромісним варіантом для залучення дітей: феї, зрозумілі короткі правила, твої дії базуються на простому математичному прорахунку, яскраві картки, швидка партія.

Ще не дуже був зрозумілий момент з обміном мани на очки в закриту - принаймні у випадку наших партій, це трошки дивно і не мало особливого сенсу.
Якщо не помиляюсь, то коли в тебе з грибів накопичується 10 і більше очків мани, ти міняєш їх на один бал ПО взакриту завдяки спеціальному каунтеру. Але по факту ти все одно бачиш +-, коли там суперники щось крутять, і не те, щоб це є якимось сюрпризом. А якщо це було впроваджено, щоб не робити 100500 компонентів з очками мани, тоді б зробили так, щоб гриби їх давали менше, хз))) ну це навіть не шило на мило. а просто якась беззмістовна дія

"Гікорі Дікорі" був моїм першим віршиком вивченим англійською мовою в дитинстві. Тож пропустити гру з такою назвою, з чарівними ілюстраціями мишенят, які стрибають по годиннику в пошуках різноманітних предметів, я не міг!
Ігролад не складний, але відзначу, що з правилами важко розібратися зходу - багато нюансів, на які не звертаєш уваги під час читання, а потім в ході гри вишукуєш відповіді на свої питання. Тож під час першої партії назбирав питання, потім ще раз сів за читання правил і відшукав відповіді.
Тому перші враження від гри трошки зіпсувалися постійними поверненнями до книги правил. При чому не допоміг навіть перегляд відео, бо там використали ту саму структуру викладення, як у книжці....
Бачу, що не я один мав подібні складнощі.Наша друга партія в цю гру пройшла вже набагато жвавіше, і ми вже "стрибали" по годиннику наввипередки, збираючи різноманітні предмети у свою колекцію.
Слід також відзначити чудовий он-лайн калькулятор переможних очок за знайдені у грі предмети - це набагато спрощує процес підрахунку (відкривається через QR код).

Мишки-мишенятка так зачепили струни душі, що пройти повз них не змогли. І недарма.
Гра просто не може залишити байдужими. Все в ній захоплює. Починаючи з компонентів, закінчуючи ігроладом.
Отже, компоненти... Почнемо з ігрового поля. Воно велике та неймовірно атмосферне, ніби справжнє, - годинник з зозулею (Зозулем) та маятником у вигляді ланцюга з шишками. Стрілки годинника рухомі. Вони доставляють наших мишок туди, куди їм треба. В кутку між годинником та стіною знайшов прихисток павучок, який зі своєї павутини зробив цілу крамницю. Просто Вау! Все це зберігається у зручному органайзері.
Правила не скажу, що прям дуже легкі. Такі, можуть бути.
Гра складається з кількох раундів, які відміряються рухом годинної стрілки. Ходи відраховує хвилинна стрілка. Під час свого ходу гравець вирішує, що буде робити його мишка - застрибне/зістрибне зі стрілки, переміститься в зовнішню комірку і візьме предмет/виконає дію комірки. І так поки хвилинна стрілка не відміряє п'ять обертів. Тоді і вирішиться, хто ж був найкращим мишачим стратегом
Першу партію ми грали довгенько (бо поверталися до правил постійно) і, чесно, втомилися трохи. Наступну партію грали через день. Все пішло жвавіше та значно цікавіше. Тому повертатися до мишок ми будемо ще не раз.