Настольные игры для детей 10-12 лет 2

З перших хвилин я відчуваю чисту дуель на нервах: читаю суперника, ховаю наміри і шукаю той самий хід, що переверне раунд. У свій хід або беру верхню карту в руку, або скидаю іншу з руки і одразу активую її ефект це простий вибір, який постійно пече мозок, бо кожна карта важить. Раунд можу завершити сам, коли в мене вже добряче назбиралося в скиді, після чого ми порівнюємо карти в округах за порядком флюгера з урахуванням козирного кольору та пріоритету кольорів тут легко як вирвати перемогу, так і прогавити момент. Як Ван Гельсінґ я ріжу життя Дракули, виграючи округи, а як Дракула повільно звертаю городян у вампірів і тисну психологією на опонента. Дуже заходить, що на полі Вітбі механіки працюють як єдиний пазл і навіть трек пріоритету кольорів додає дрібної тактики у кожен раунд

Не обов'язкове, але цілком слушне доповнення щоб додати чогось новенького, коли награємось у базу. Містить 3 міні допи для восьменіга і відповідно 3 для акули. Можна додавати поступово по парі (по одному з кожної сторони) або усі разом.

Тут багато правил, які потрібно пам’ятати, і вони відрізняються для кожного персонажа. Мені здається, якщо ви шукаєте щось конкретне в жанрі карткових батлів, це, ймовірно, саме те, що вам потрібно. Якщо ж у вас, як у мене, лише пасивний інтерес до компактних/подорожніх ігор, це може бути не найкращий вибір - гра займає ну дуууже багато місця для такої кількості карт. Мені гра здається трохи складнішою, ніж те, до чого я звик. Буду пробувати грати ще, та скоріше за все придбаю доповнення.

Кайфую від цієї гри. Кожна партія відчувається як справжнє протистояння двох цивілізацій: ти або перемагаєш армією, або наукою, або влаштовуєш битву на очки в самому фіналі, і завжди тримаєш суперника в напрузі. Вона грається швидко, хвилин за 30–40, але при цьому дає відчуття великої стратегії — ти будуєш своє місто, створюєш чудеса, розвиваєш науку й армію, і водночас намагаєшся хитро зламати плани опонента. Найкрутіше, що тут немає випадкових елементів, усе залежить від твоїх рішень і вміння передбачити хід іншого. Це не просто настолка, а справжня дуель характерів, де після першої партії завжди хочеться реванш.

Ось вже другий тиждень граємо в цю гру, пробуємо різні ролі та різні стратегії. Радію, що встиг придбати...

Якщо говорити за механіки, присутні в грі, то у восьминога це побудова сильної колоди, завдяки якої він здійснює приховане переміщення полем, також він може використовувати блеф. Він може обрати один з двох шляхів до перемоги: активний (поїдання здобичи), але так він викриває своє місце розташування, і пасивний (переховуватися від акули допоки вона не виснажиться).

У акули упор в основному на пам'ять та дедукцію, відстежування пересування восьминога по ігровому полю. Пошук і атака на восьминога здійснюється кидком кубиків, основні механіки - удосконалення можливостей поміняти значення кубиків (перекинути), і покращення початкового набору кубиків, за допомогою якого відбувається полювання.

Сама атака на восьминога зводиться до чистого рандому: камень-ножиці-папір, тільки на картах, щоправда є невеличка зміна – з кожною новою атакою шанси акули збільшуються, бо одна з карт виходить з гри.

Для гостроти вражень бажано, щоб гравець за восьминога вмів блефовати.