Детективные настольные игры

Ця гра — як справжній детективний серіал, тільки ти не дивишся, а граєш. Телефон у руці — твій головний інструмент, бо саме через нього ти скануєш докази, розмовляєш зі свідками й навіть "оглядаєш місце злочину" в 3D. Враження таке, ніби ти сам став частиною якогось крутого нуарного трилера, де кожна дрібниця може бути ключем до справи.
Сценарії затягують капець — спочатку ти такий "окей, стандартне вбивство", а потім все закручується так, що в тебе вже дошка обліплена доказами, а мозок кипить від версій. І найкраще, що це гра, де реально треба думати, а не просто тикати в планшет. Грати найкраще компанією 2-3 людини, щоб разом обговорювати й будувати теорії — кайфово максимально.

Така собі гра, чоловіку не сподобалось, що фото навіть не постарались надрукувати згідно з часовими рамками
Гру вдвох пройшли за годину, читати багато було. Вибрати вірні відповіді було легко, але розробники не дуже постарались і треба було давати загальні відповіді, а не точні. Гра, скоріше, для підлітків, аніж для дорослих. Не рекомендую

Містеріум - це просто неймовірна гра на асоціації. Вона дуже гарна, атмосферна і чимось нагадує Діксіт, але з детективним сюжетом. Один гравець стає привидом і дає іншим підказки через дивні та красиві картки снів, а всі решта намагаються вгадати злочинця, місце та зброю.
Мені подобається, що це кооператив: ви не сваритеся, а разом розгадуєте загадку як одна команда. Коли друзі нарешті розуміють твій натяк на складній картинці — це справжній кайф. Ідеально підходить для вечора з компанією, бо правила легкі, а процес дуже затягує.

Дуже полюбляємо ігри такого жанру, тому обов’язково спробували Паранормальні детективи. Це гра, де один з гравців дає підказки (привид), а інші гравці (детективи) намагаються їх розгадати і розкрити обставини злочину. В грі досить нестандартна механіка підказок, привид не може говорити, тому передає інформацію різними дивними способами: малює на спині, використовує таро чи навіть видає звуки.
Компоненти гри досить атмосферні, гарної якості, у комплекті досить багато справ для розслідування, ігровий процес дуже затягує.
Раджу гру для вечорів у веселій компанії друзів, гарний настрій гарантовано.

Дуже неоднозначний осад у нашої компанії після гри. Причому пройшли шлях від "клас" до стану "що це таке було?".
Арти гарні.
Історії цікаві.
Персонажі колоритні ... ну і все:(

Справа №1, ну тут дійсно добротна класична детективна гра, де цікаво пірнати у вир подій. Обговорювати. Сперечатись. Ну і розгадка з одного боку не поверхнева, а з іншого доволі логічна ... але це лише 1/3 гри)))

Справа №2. /Сподіваюсь не спойлер/ Майже одразу зрозуміло хто вбивця, але відповіді на питання реально притягнуті за вуха. Окреме офігіваніє щодо суперечки в кабінеті. Із трьох можливих версій правильна та, яка взагалі нежиттєздатна, та і сперечатись там немає причин, бо ніяких наслідків для героїв ну просто не могло би бути. Вся відповідальність виключно на особі, яка взагалі не була дійовою у справі.

/Доведеться трішки проспойлерити, бо без цього не пояснити глибину проблеми/
Справа №3. Від фрази "Це був неймовірний збіг обставин" в кінці, ми просто були в ауті та повному розпачі. 98% карт взагалі ніяк до справи не відносяться, а решта 2% доводять (якщо хоч трішки знаєш фізику), що розгадка справи це не "неймовірний збіг обставин", а фантастично нереалістична подія. Просто подивитись на карти Храму, карту контуру тіла, і карту Фалеса - ну ніяк не збігається. Набагато більше ймовірності, що я сьогодні буду вечеряти в компанії офіційної делегації з Альфа-Центаври)))
Ну і головний аргумент справи, це щось унікальне (спеціально передаю абстрактно в третій особі, але суть така) "Ну неможливо повірити, що якщо персона була там-то, то не навчилась тому-то". Серйозно? Тобто ніяких доказів що це було, що це відбувалось ... просто неможливо повірити, що цього не було, та так кожного можна звинуватити)))