Настольные игры для детей 10-12 лет ближний восток и азия

З перших ходів мене накриває дуельний треш, тут чистий блеф і нерви, ніби граю в тиху війну на віялах. Кожне рішення здається дрібним, та потім БАЦ і вся партія перевертається від одного кривого вибору карт. Рухи прості по правилах, але мозок плавиться від читання опонента і вічного що віддати, що сховати, що лишити собі. Партія коротка десь 10-15 хвилин, тому я катаю серіями і кожна як новий бій, без спойлерів. Відчуття елегантне і напружене, мінімум компонентів дає максимум драми і майндгеймів.

Нема лиха без добра, як то кажуть) В свій час не встигла придбати базу гри, тому друзі подарували Big Box - і тепер гра стає ще прекраснішою, цікавішою та насиченішою. Анлійська мова може стати перепоною тільки для правил та пам'ятки, але переклади можна знайти на теренах інтернету. Красива гра, неважка в правилах, можна цілком показувати новачкам (але без доповнень для початку). Якщо з 1ї гри не зрозуміють, то з 2ї вже все стане на свої місця. Вибирала між "Five Tribes", але остання важча, для компанії ця краща, як на мене

Рідко беру маленькі ігри через те, що вони приносять не таку порцію емоцій, як великі стратегії чи євро. Але Тацу це щось з чимось - дуже нагадало карткову гру Кози, яка грається з гральними картами від дурака, але це набагато полегшена версія, проте не менш цікава! Що там казати про саму коробку і картки, золоте гравіювання, матеріал під льон, достатньо місця в коробці щоб помістити картки навіть з преміум протекторами - продакшн тут на висоті як і геймплей.

Якби не затягнута партія та відсутність блокнотику для підрахунку - однозначно від мене було б 10/10, дуже топова локалізація від вудкетів, проте наразі ставлю 9/10 балів

З грою Бонсай я познайомилася в гостях у друзів: ми зіграли партію і я буквально закохалася в цю гру. Спокійна атмосфера, краса на столі й відчуття повного дзену зробили свою справу. А коли Ігромаг на Чорну п’ятницю запропонував дуже смачну знижку, я, звісно, не втрималась і поповнила свою колекцію настільних ігор?

Бонсай - це некваплива, медитативна гра, у якій ти вирощуєш власне дерево, приймаючи прості, але приємні рішення. Вона більше про процес і задоволення, ніж про змагання.

Це така собі більш драйвова і менш передбачувана версія першого «Мачі Коро». Тут уже не так легко зробити одну «імбу»-стратегію, бо будівлі змінюються з гри в гру, і кожна партія виходить трохи інакша. Все ще кидаєш кубики (тепер їх 2), молишся на випадок, і рахуєш монетки, але тепер трохи більше тактики і менше авто-пілота. Партії летять швидко, особливо якщо всі за столом не залипають в телефон. Ідеально для вечорів, коли хочеш пограти щось просте, але не занадто.