Военные настольные игры соло режим

Колись в далекому 2015 році ми з сином почули про кампанію на Кікстартері, яка збирала гроші на дивовижну гру з чудовими мініатюрами воєнних механізмів. Пам'ятаю, як ми із захопленням роздивлялися прототипи на екрані, мріяли, щоб гра зібрала достатньо коштів і була видана... І ось майже через 10 років ми нарешті придбали її, видану українською мовою!
Гра гарно продумана, правила стають інтуїтивно зрозумілими під час знайомства із планшетом гравця.
По відчуттях - дуже атмосферна

Гра чудова, з якого боку не подивись.
Тут і оформлення, і історія, і механіка гри - просто супер.
Нажаль граємо з дружиною в неї майже завжди в 2х, але це взагалі не заважає відчути задоволення від неї. Зазначу, чим більше гравців, тим більше конфліктності, за здобуття місця під сонцем ;)
Безперечний лідер в моїй колекції!
На гру приділяйте не менше 2-3 годин

Коса — це той випадок, коли сідаєш грати в євро, а відчуваєш себе ніби в епічній альтернативній історії з стімпанком, мехами в постапокаліпсис. Тут все серйозно: покращуєш економіку, збираєш ресурси, виробляєш юнітів, будуєш будівлі… і при цьому хтось може прийти та завалити твої плани за один бій. Але це не гра про тупу війну — битви тут трапляються рідко, бо набагато вигідніше рахувати, ніж воювати.
Кожен хід — як добре змащена машина: рухаєш фішку, виконуєш дію, потроху розгортаєш свою стратегію. А ще дуже приємно, як усе візуально і механічно збалансовано. Реально відчуваєш, що будуєш свою фракцію, прокачуєш її й десь на четвертому раунді — вже ніби не пастух з селом, а цілком собі грізний лідер із бойовим мехом.

Вагався між 9 і 10, та все ж поставив 10. Пояснюю чому
1) Графічне оформлення і увага до деталей.
Візуально гра доволі похмура, але це дуже легко пояснюється сеттінгом. Поле, планшети, картки - все виглядає стилізовано і дуже круто. Просто дивлячись на карту мозок сам придумує можливу історію, яка там відбувається.
Мініатюрки всі приємні на дотик. Колись дійдуть руки і я їх розмалюю)
2) Ігролад
Не бійтесь розміру коробки. Правила дійсно прості і за 1-2 ігрових кола, коли різні гравці виконуватиму різні дії ви зрозумієте що це за гра і як в неї грати. Багато різноманітних варіантів розвитку забезпечать реграбельність. Хочете пограти агресивно? Зберіть мехів і бийте всіх підряд. Хочете спокійно пограти в розвиток? Та без питань - модернізуйтесь і будуйте. Для перемоги треба баланс, тому ухил в щось одне не найоптимальніший варіант.
3) Правила і доповнення.
Правила гри пояснити дуже просто на конкретному прикладі (пограти в 1-2 кола). Нюанси дуже класно подані в грі тим, що кожна нація має виключення з правил, які доступні усім. Щодо доповнень - можна розширити гру до 7 гравців (на карті стає ДУЖЕ тісно, тож сутички неминучі). Додатковий юніт з іншого доповнення теж доволі корисний, хоча зміна правил перемоги, як на мене, більш цікава механіка.
Якщо хтось хоче трошки більше заглибитись в історію світу - є артбук по грі і є комп'ютерна гра Iron Harvest, де можна детальніше познайомитись з історією світу і персонажів з настільної гри

Ми грали в цю гру вчотирьох. На коробці написано, що можна грати від 1 до 6. Хоча насправді обмежень нема, але комфортно грати вдвох. В цій грі не так як в Dead By Winter, де в кожного є свій персонаж. Тут всі персонажі загальні. І хоч ви можете їх розділити між гравцями (але я цього не раджу), рішення що робити ви приймаєте колективно. Головний на мій погляд недолік гри - персонажів потрібно постійно вбивати і тягнути нових. Вам не потрібно прив'язуватись до конкретного персонажа інакше ви не виграєте. Якщо ви граєте неоднорідною компанією, рано чи пізно в грі з'являється лідер, який тягне всю ковдру на себе, тобто приймає всі стратегічні рішення. Якщо хтось зависає в телефоні, хтось просто вирішив провести вечір з бокальчиком, то ці люди будуть відверто нудьгувати. В цю гру неможна грати людям, які психологічно не готові програвати. Очікуйте, що перші 3 партії ви провалите.