Настольные игры для двоих карточные

Паперові Океани (Sea Salt & Paper) — відгук
1. Коментар
Паперові Океани це та маленька коробочка, яка виглядає просто як мила дрібничка, а насправді затягує так, що граєш раунд за раундом і не можеш зупинитись. Художка тут неймовірна, кожна карта це ніби зроблена з паперу оригамі рибка чи краб, і саме через це на неї хочеться дивитись навіть окремо від гри. Механіка проста: береш карти з колоди або з одного з двох скидів, збираєш сети, і в певний момент вирішуєш, оголосити стоп і забрати свої бали чи ризикнути дати всім ще один хід заради бонусу. Оцей момент рішення "стопаю чи тягну кота за хвіст" це найкраще, що є в грі, бо постійно тримає в напрузі навіть у простому раунді. Дуже кайфова фішка з русалками, бо якщо збереш усі чотири, одразу виграєш партію, і хоч це рідкість, кожен раз мріється саме про такий фінал. Найкраще заходить на двох чи трьох, бо тоді конкуренція за карти в скидах реально відчувається, а на чотирьох трохи розмивається. Навчити нового гравця можна за п'ять хвилин, хоча перші пару партій новачки трохи плутаються, які карти можна викладати парами. Компактна коробочка легко влазить в кишеню, тому це ідеальний варіант возити з собою на дачу чи в дорогу.

Взяв цю гру для компанії, і вона просто порвала наші вечори. Головний кайф тут у механіці «один проти всіх». Хтось один стає хижою Планетою, а решта - космонавтами, які намагаються вижити після аварії. По суті, це круті психологічні піжмурки: люди таємно вибирають карти локацій, куди підуть за ресурсами, а Планета намагається вгадати їхні думки і зловити їх. За столом постійно стоїть галас, блеф і суперечки в стилі: Він точно чекає на нас у джунглях, давайте сховаємось у болоті!.
Грається дуже швидко, хвилин за 30, а напруга шалена, бо це реальні перегони - або космонавти дочекаються рятувального корабля, або Планета їх зжере. Металева коробка взагалі топ: маленька, міцна, зручно кинути в рюкзак куди завгодно. Правила розжовуються за дві хвилини, а після партії всі одразу кричать: Тепер я граю за монстра, давайте заново!.

Виправлю свій відгук, це все ж таки 10/10. Фіг з нею коробочкою, це камінь в огород видавництву, а не самій грі: запхав карти в пластиковий бокс для mtg карт і норм.
Сама гра вогонь, відірватись неможливо. Так само хочеться грати ще і ще, як в Battle Line. Механіка "останній шанс" це щось.

Гра чудова, локалізація і візуальне виконня, але дуже засмутила низька якість карток. За дві гри, вже з'явилися серйозні потертості, хоча експлуатували обережно, в очікуванні протекторів.

Раніше не стикався з тим, щоб за 2 гри з'являлися такі виразні лінії тертя від того, що просто затасовуєш карти.

Тому порада покупцям, вдягайте протектори одразу і навіть не пробуйте грати без них.

Відкривши коробку з ігрою, ми з дочкою декілька хвилин сміялися від захоплення та задоволення, розглядаючи ігрові компоненти! Не дарма гра у 2011 році стала лауреатом виставки "Ігросфера" у номінації "Найкраще художнє оформлення гри".

Рекомендований для гри вік - від 8 років, але ми залучили до ігрового процесу найменшу доньку, якій 5 років.

Звичайно, не можна сказати, що п'ятирічна дитина свідомо планувала свої дії, проте досить простий алгоритм був нескладним для запам'ятовування, і вона з нашою, звичайно, допомогою, відчувала себе повноцінним учасником гри! Кумедно було спостерігати, як вона переймалася за своїх "сумних" негодованих тварин! І з яким захопленням спостерігала метаморфозу "сумної голодної тварини" у "нагодовану веселу"!

При простоті і "мультяшності" оформлення, гру не можна назвати примітивною. Вона вимагає продумування дій на кілька ходів уперед. Наприклад, потрібно враховувати терміни дозрівання врожаю, місткість комори, наявність на ринку насіння потрібного виду, наявність карток прикорму на момент годівлі, і нарешті, наявність грошей, щоб можна було купити нове насіння. 

У грі практично відсутня взаємодія між гравцями (за винятком того, що інший гравець може купити у вас перед носом потрібне вам насіння або картку годування), що робить її малоконфліктною та ідеальною для гри з дітьми.