Настольные игры: издатель – Бельвіль

І хоча “Азул. Літній палац” використовує ту саму механіку драфту кольорових плиток, ця гра зовсім не схожа на класичний Азул.

Перша відмінність – ви берете плитки вітрин та складаєте їх біля свого поля, вирішуючи, як їх витратити лише в кінці раунду. Ця проста зміна має величезний вплив. По-перше, вона робить ціну помилки значно меншою – оскільки ви майже завжди матимете змогу застосувати всі плитки, які назбирали, оскільки в цій грі ви можете зберегти до 4 плиток для використання у наступному раунді.

По-друге, це зменшує шанси суперника “прорахувати” вашу стратегію. Існує так багато різних способів витратити свої плитки, що дуже важко зробити висновок про те, що збирається робити інший гравець.

Також тепер кожен раунд має різний колір, позначений як “джокер”; цей колір можна витратити замість будь-якого іншого, що розширює ваші можливості.

А розміщення гравцем плиток у визначених місцях поля, дає доступ до “бонусних” плиток з іншого дисплея, що робить повне позбавлення доступу до певного кольору вже майже неможливим.

Усе вище перелічене зменшує рівень взаємодії між гравцями – у більшості випадків ви не зможете у свій хід суттєво повпливати на хід інших, як це можна було робити в класичному Азулі.

З перших секунд я тягнуся до дерев’яних кружечків і відчуваю чистий тактильний кайф, бо вся фішка в тому, щоб рівно підсунути диск у коло і зрушити суперників. Кожен мій хід це маленька операція на нервах: підбираю кут, кладу диск впритул до краю арени і дивлюся як щелбан пальцем робить свою магію. Найбільше заводить момент, коли з краю сиплються деталі і я забираю їх собі, щоб потім викотити фірмову хитромудру деталь мого жука і влаштувати лавину. Відчуваю справжній двіж через різні форми і вагу деталей, вони по різному штовхають купу і змушують ризикувати або грати обережно. Інколи виходить смішно і боляче одночасно: перегнув із натиском, обвалив піврингу і мало не виштовхнув себе. Нагадала гру в "Чапаєва" шашками з дідусем, але з більшою варіативністю і вайбом сумоїстів)

Одна з тих ігор, яка стає все більш захопливою, чим більше ви граєте з одним і тим самим суперником (чим рівніші, тим краще). Є гарні, важкі жетони для гри, які нагадують покерні фішки – приємний тактильний елемент. Підготовка швидка, партія швидка, декілька умов для перемоги та додаткові властивості карт, все це робить гру цікавою і ви неодмінно до неї повернетесь.

Ця гра дуже гарна. Трохи схожа на Саграду. З першого азула - ринок з камінцями. В вітражах є ще нова фігурка - скляр. Також є «скляна вежа», куди зручно скидати плиточки. В першому азулі скидали плиточки просто в кришку коробки. Є дві сторони планшета гравця. Кожна має свою властивість підрахунку балів. Що робить гру кожен раз новою). Цікава та динамічна гра!

Дуже люблю такі пазли. У мене є Овербукт, де ви розміщуєте пасажирів у літаку. Тут же ви розміщуєте пасажирів на кораблі, але механізм більш цікавіший, є купа карт-тайлів "локацій", що додає не тільки нові виклики, а й запорука реіграбельності. Зіграли підрід 3 партії і всім дуже сподобалось. Безперечно рекомендую цю гру. Вартує своїх грошей