Настольные игры для детей 7, 8 лет пасьянс

Гра чудова, дуже сподобалася. Механіка дуже схожа до гри ,,Курочки,,. Якість карток на високому рівні. Гру досить важко відкрити, але думаю з часом стане легше. Також вважаю, що ціна трішки більша ніж повинна бути: все таки в коробці лише колода карток, правила та блокнот для підрахунку балів.

Дуже сподобалася гра, як тільки подивився на неї огляд у Ютубі. Треба одразу зазначити, що її оформлення вводить в оману. Зовні вона здається такою милою, меланхолійною та спокійною. Насправді це дуже серйозна гра, де постійно треба ретельно прораховувати кожен хід.

Важливо не тільки, яке дерево ти ставиш. Треба дивитися, чи не закінчилася колода, чи не скинули супротивники в скид потрібні тобі карти, чи залишилося в руках достатньо карток, щоб активувати алею на завадити активації у опонентів. А чим більше ти карток для активації залишив, тим менше простору для своїх маневрів.

Найбільша напруга зʼявляється під час підрахунку очок, коли виявляється, що алея, яку ти будував весь раунд, не принесе тобі очок, тому що у супротивника більше карт її активації.

Ми всі партії зіграли вдвох і можу сказати, що як дуельний варіант її точно слід розглядати. Дуже рекомендую цю гру. Вона недорога, але не проста і глибока за ігроладом.

Попри свою простоту, гра просто супер!

Поки що грали лише на двох, і якось і не має потреби ще когось кликати)) Бо навіть на таку кількість гравців гра захоплює. Вона проста (як тільки розберешся, як будувати алеї), така меланхолійно-релаксаційна, але водночас і суперницько-змагальницька, адже цікава механіка змушує постійно слідкувати за діями суперника та змінювати свою стратегію.

Мабуть, якраз ця механіка і робить гру такою цікавою. Адже ти маєш не просто щось вибудовувати у своїй зоні, щоб заробити очки. А й тримати на руках картки з деревами, що цікавлять твого суперника.
Додати до цього симпатичний дизайн та швидкі партії, і виходить чудова гра!

Гарна (і якісно локалізована) гра, з приємним оформленням і глибоким ігроладом. Зазначені протектори (59 х 92) завеликі, особливо по висоті, можливо 57.5 х 89 підійдуть краще. Шкода що ніде не зазначено де виготовлена.

"Море спокою" - дуже гарна кооперативна гра. Майже медитативна. Море, корабель, день, ніч... і повна тиша. Обговорювати у цій грі заборонено майже все. Тож краще мовчати, аніж бовкнути щось зайве.
Отже, що містить у собі ця маленька коробочка? Карти гарної якості із милими зображеннями - острови, Кракен, компас. Правила прості і зрозумілі. Для більшої реграбельності створено декілька режимів гри, тому швидко вона точно не набридне.
Починаємо гру з викладення меж нашого моря. Для цього є спеціальні карти, на яких корабель зображено з обох сторін. Далі максимально порівну роздаємо гравцям карти островів і Фінішу та по одній карті Старту. Кожен гравець бере собі на руку зі своєї колоди 5 карт. До решти карт у колоді вмішує Старт. Все. Починається гра.
Ходи учасники роблять по черзі. У свій хід треба або викласти карту у сітку, дотримуючись правил, або скинути дві карти з руки. Виставляти карти потрібно в порядку зростання зліва направо. Якщо карта ставиться поряд з іншою картою, то рахуємо різницю між ними, і скидаємо стільки карт з руки.
Звучить все дуже логічно і просто. Ну типу що важкого в цьому, адже карт 85, а виставити треба всього 36. Ага-ага. Звучить. Насправді все ж дуже важко (дууууже). Адже мало того, що треба добре прораховувати свої ходи наперед, не знаючи, що планують і чим володіють інші гравці. Але й ще всю ситуацію ускладнює необхідність скидати карти. То при викладенні старту, то при викладенні сусідніх карт. І доводиться жертвувати чимось, що підходить тобі. І ти це робиш. А потім з'ясовується, що саме цієї карти вам не вистачає, щоб виграти.
"Море спокою" захоплює. Ми зіграли сім партій підряд. Але не виграли жодного разу. Щоправда, з кожним разом кількість карт, яких нам не вистачає, зменшувалась. В першій партії це було карт з 15. В останній же нестача становила вже дві. Але честі нам це не робить. Тому грати будемо ще і ще. Щоб і виграти, і інші сценарії спробувати, і пограти нарешті з Кракеном та компасом.
І так ця гра мене вразила, що навіть уві сні я продовжувала грати, намагаючись зрозуміти, як же викласти всі карти, щоб нарешті виграти.