Гра дуже крута: велика, гарна, дуже тематична і атмосферна, в міру складна, тримає в напрузі до самого фіналу. Як і будь-який хороший амері, генерує купу крутих, цікавих і веселих ігрових історій та ситуацій, які потім згадуються ще довго ("а пам'ятаєш, як Фродо по приколу захопив Мінас-Моргул і безпалєвно сидів там три ходи, в той час як Гімлі з Галадрієль бігали по Ширу за орками для виконання останнього завдання?" - тру сторі, між іншим =D). Є різні рівні складності, тож якщо ви з легкістю перемагаєте на вступному чи звичайному, то спробуйте епічний чи легендарний - заспіваєте по іншому ;)
Мінуси: 1) Помилки в перекладі. Властивість Фродо й Сема вимагає пошукового кидка, а не бойового. Враховуючи, що персонаж Фродо й Сема обов'язково має бути присутнім в кожній партії, то досить прикро щоразу стикатись з цією помилкою. 2) Вежа. Так, вона ну дуже круто і атмосферно виглядає. Однак вона одна займає тупо півкоробки. В інструкції щодо її збірки та розміщення по суті вказано "вежу в коробці розмістіть отак, а інші компоненти просто порозпихайте у вільне місце навколо неї". А ще у мене один із листів з її частинами був трохи криво прорізаний, через що мені довелось попрацювати канцелярським ножем, щоб їх нормально відділити та зібрати. І не знаю, чи це пов'язано, але у мене куби в цій вежі постійно застряють, ледь не кожен другий кидок. Загалом, ми з вежею зіграли одну партію, покайфували від антуражу, і після цього я її з коробки більше не діставав.
Ну, і мінус не самої гри, але особливість всіх от таких кооперативів загалом - проблема "альфи", коли один гравець (більш авторитетний чи досвідчений) перетягує на себе рішення та дії інших. Варто активно заохочувати всіх гравців залучатись в ігровий процес, пропонувати стратегії та приймати рішення за своїх персонажів, хай навіть не найбільш оптимальні, тоді і задоволення від гри у всіх буде набагато більше.
Дуже класна варіація "Листів закоханих". Ми починали з класики, потім взяли версію по Зоряним війнам, і ця версія по Лавкрафту найбільше відрізняється і дає ще більшу варіативність грі. Прикольна опція з різними варіантами перемоги. Ну, і перевірки безумства додають азарту та цікавості грі. Якщо полюбляєте грати в класичну версію, то цю брати однозначно варто.
Ми зовсім не очікували, що "Жах Аркгема: Лист Лавкрафта" настільки зайде нашій компанії. Гра виявилася напрочуд азартною й напруженою, з постійним балансом між ризиком і обережністю. Уже за перший місяць після придбання ми зіграли понад 20 партій, а на сьогодні їх кількість перевалила за 50, і гра досі не набридла. Окрема насолода - це перемога за допомогою Ктулху: емоції щоразу зашкалюють (у нас навіть з’явився фірмовий "переможний танок" на цей випадок). Ідеальний варіант для швидких, яскравих і по-справжньому емоційних партій у хорошій компанії.
Пандемія... Нещодавно це було чудовим часом... Але ближче до суті - подарували друзям на день Народження і одразу взялися за гру. Одразу сподобалася швидкість підготовки до гри. Все швидко рлзкладається а правила десь на 10хв і зрозуміло! Хоча перший раз поспішили та не прочитали умови перемоги???????????? Гра цікава кооперативністю, обговорення хто що робить координування, домовленності, ну бімба! Цікаві персонажі з індивідуальними вміннями. Але було досить складно перемогти, в нас вийшло на 3 раз, але це було круто, як раз сподобалося що гра потребує командної роботи та поодинці не виходить перемогти всі ці віруси та спалахи епідемій))) Дуже задоволені і зрозуміло чому ця гра входить до топів настілок!
Що ж, сьогодні програли 4 гру поспіль))) сподіваюсь не тільки ми відкрили ту коробку, якщо ви розумієте про що я) Особисто для мене ця гра стала якімось розривом шаблону настільних ігор. Унікальний досвід і унікальні емоції. Навіть коли програєш. З одного боку хочеться грати далі, скоріше дізнатись продовження, відкрити віконце досьє чи коробку. З іншого - не хочеться щоб гра скінчилась. Раджу зіграти спочатку в звичайну Пандемію, щоб зрозуміти основу.