Настольные игры про Киберпанк

Що очікує на нас у постапокаліпсисі? Світ мороку і зла? Чи, навпаки, райдужне життя у світі добра? Давай перевіримо, адже ти даєш таку можливість. Наші з тобою зустрічі тривають три дні, під час яких ми розбудовуємо власну родинну домівку, не забуваючи при цьому і про розбудову Мегаполіса. Бо імператор не любить, коли хтось його перевершує. І за це може вигнати всю родину з міста. Також не варто забувати слідкувати і за домівками в районах сусідів, щоб вони не побудували щось краще за мене і не отримали імператорську милість. І тоді є всі шанси здобути перемогу в цьому прекрасному новому світі.

Сьогодні хочу поділитись враженнями від гри "Хроніки мегаполіса". Перше, на що хочу звернути увагу, це дизайн. Дуже класні арти, все таке атмосферне, яскраве. Так і складається враження, що потратив кудись у постапокаліпсис. Карти дуже хорошої якості. Такі гладенькі, приємні. Картонні компоненти теж якісні. Ніяких нарікань. Зіп-пакетики для зберігання компонентів, щоб вони не розбігались по коробці і не перемішувались між собою. Правила прості, написані зрозуміло. Сіли і граємо.
Тут хочу зробити невеличкий відступ про свою уважність (ні). Коли виклали зелену карту вченого (А), але зіграли по правилах реформатора (Б), бо я просто не помітила, що прочитала не те. Ну що ж, я і уважність - дві прямі, які цього разу не перетнулись.
Повертаючись до гри. Вона складається з трьох раундів, в кожному з яких гравці спочатку методом драфту відбирають свої стартові карти, а потім роблять ходи по черзі, поки в когось на руках не закінчаться карти. В свій хід гравець може викласти карти у відповідний колірний район або Мегаполіса, або Родинної домівки. І тут треба добренько думати, що і куди викласти, щоб в кінці раунду сума твого району не перевищувала суму району Мегаполіса і при цьому перевищувала суму відповідного району домівки суперника. Або хоча б дорівнювала... І це, скажу я вам, не так вже й просто, бо суперник також намагається зробити те саме. І постійно бере і сплутує всі твої плани своїми картами, прапорами повстанців абощо.
Поки що ми зіграли три партії. Щоразу використовували інший комплект синергії, щоб скласти повне враження. Кожна партія вийшла неповторною. Тому можна сказати, що реграбельність цієї гри дуже хороша. Особливо, якщо карти синергії вибирати випадковим чином.
В цілому, гра дуже сподобалась і залишила приємні враження. Тому що це просто, швидко, азартно, стратегічно.

Коли вперше побачив цю гру, подумав, що це прямий клон Зоряних Імперій, типу навіщо її брати, якщо у мене є вони. Йшли роки, захотілося придбати ще щось з механікою декбілдінгу. Вирішив таки взяти Уламки Нескінченності.

Як же я був здивований, коли зрозумів, що гра все, що має спільного зі ЗІ - це механіка і космічна тематика (і то, тільки від слова космос) і все! Сюжет гри неймовірний, планшети персонажів просто принижують ЗІ з їхніми картками, де треба вираховувати здоров'я, є нові цікаві доповнення до звичайного декбілдінгу (наприклад найманці та рівень опанування уламку), загалом дуже круто, я дуже приємно здивований.

Чув, що у грі багато карт потребують додаткових пояснень, то якщо що буду звертатися, але поки є інше питання:
В правилах написано викласти у ряд (магазин) 5 карт. Але на картинці намальовано 6 карт, у відеоправилах також сказали 6. То треба викладати 5 чи 6 карт?

Динамічна, швидка, легка гра яка не перевантажує гравців — правила зрозумілі й швидко пояснюються, механіка проста - бий, лікуйся, використовуй здібності. Гра має свою атмосферу та приємні арти.

Гра чудово підходить для двох - вона швидка, напружена і змушує постійно рахувати кожен ресурс. Завдяки можливості використовувати карти як найманців одразу після покупки, тут багато тактичних рішень і несподіваних комбінацій. У грі на трьох-чотирьох з’являється більше хаосу та можливість вибивання гравців, але вона залишається цікавою. Компактна коробка, гарна реіграбельність і легкі правила роблять Shards of Infinity чудовим варіантом для вечора з друзями. Якщо любиш швидкі, розумні карткові баталії- ця гра точно варта місця на полиці.
Загалом Shards of Infinity залишає дуже приємне враження - вона поєднує простоту освоєння з глибиною рішень, а кожна партія дає відчуття розвитку і напруги до останнього ходу. Гра балансує між плануванням і імпровізацією, тож навіть поразка не засмучує, бо хочеться відразу спробувати іншу стратегію. Відчувається, що автори знайшли ідеальний баланс між швидкістю, азартом і стратегічністю.