Настольные игры: издатель – Lucky Duck Games

Дуже полюбляємо ігри такого жанру, тому обов’язково спробували Паранормальні детективи. Це гра, де один з гравців дає підказки (привид), а інші гравці (детективи) намагаються їх розгадати і розкрити обставини злочину. В грі досить нестандартна механіка підказок, привид не може говорити, тому передає інформацію різними дивними способами: малює на спині, використовує таро чи навіть видає звуки.
Компоненти гри досить атмосферні, гарної якості, у комплекті досить багато справ для розслідування, ігровий процес дуже затягує.
Раджу гру для вечорів у веселій компанії друзів, гарний настрій гарантовано.

"В пошуках місячних каменів" - дуже мила дитяча гра. Гарні арти, велике двостороннє ігрове поле, зручний продуманий органайзер. Все таке класне. Правила простішими бути і не могли - розклали ігрове поле, поклали поруч карти предметів та персонажів. І все! Далі все підказує застосунок. Так-так, гра керується застосунком (Kids chronicles). Скануєте код на полі або карті і вперед робити те, що треба.
Ігролад надзвичайно простий, але дуже цікавий. Ми, не діти, залишились просто у захваті. Та й то такому, що пройшли всі сценарії одним махом. Хоча планували пройти за день один, максимум два. Але бажання стати учнями Мерліна, навчитися чаклувати та зібрати всі Місячні камені так захопило, що ми й не помітили, як пролетів час, а сценарії скінчилися. Кожен сценарій має певну місію - знайти Місячного кота або один з Місячних каменів, карти яких відкладаються в коробку в спеціальні місця. Тобто всі місії пов'язані між собою. І відкрити останню буде неможливо, якщо не пройти попередні. Адже для останнього (шостого) сценарію необхідно мати всі чотири камені.
Отже, я точно можу сказати, що сучасним дітям, яких не відірвеш від телефонів, ця гра однозначно сподобається, бо поєднує в собі і сидіння в телефоні, і несидіння в ньому. Така собі прекрасна перехідна ланка від віртуальної гри до реальної.

Чудова гра для компанії. Якщо граєш за привида, то можна бавитись і трішки знущатись на детективами )

"Паранормальні детективи" - така мила з виду гра. Гарні барвисті зображення, неагресивні кольори. Дивлячись на неї, були впевнені, що вона більш дитяча. Як же сильно ми здивувались, коли серед компонентів знайшли "мотузки повішеного" та припис в правилах про те, що деякі історії можуть містити натяки на насильство, наркотики та секс. Скажу чесно, нас це вкрай заінтригувало. Зіграти не терпілося, тож в перший же вихідний ми сіли за цю гру.
Правила мега прості. Ігролад цікавий. Гра розрахована на двох та більше гравців, один з яких стає привидом, інші детективами. Але з власного досвіду скажу, що грати цікавіше, коли гравців не двоє, а хоча б троє.
Починається партія з того, що привид обирає справу, читає її про себе і на ігровому полі викладає маркери пошкоджень. Далі в справу вступають детективи. По черзі вони розігрують карти взаємодії та ставлять запитання, на які не можна відповісти так або ні. Привид дає відповідь на них тим способом, що вказано на карті - розміщує вказівники на спіритичній дошці, малює рукою детектива, вказує на предмет у кімнаті, беззвучно вимовляє слово тощо. А вже з цього детективам треба робити якісь висновки і припущення. Таким чином треба розкрити справу, з'ясувавши хто, де, як, чим і чому вбив нашу жертву.
Незважаючи на всю серйозність цієї гри, вона виявилась дуже веселою. Неможливо стримати сміх, коли всі заглядають тобі до рота, поки ти одними губами намагаєшся вимовити слово. Або коли привид намагається скласти якийсь силует із мотузок повішеника. А спробуй намалюй щось однієї неперервною лінією, тримаючи детектива за зап'ясток. І це при тому, що і своєю рукою ти малюєш наче курка лапою.
І при цьому гра є досить важкою. Бо не так вже й легко вгадати, що означає оцей звук, що його видав привид, або набір букв, на які він вказав на спіритичній дошці. Або що це він таке на спині щойно намалював? (а̶н̶у̶ ̶п̶о̶ч̶у̶х̶а̶й̶ ̶т̶а̶м̶ ̶щ̶е̶ ̶р̶а̶з̶) А шансів розкрити справу у тебе всього два. Але так хочеться бути першим, перемогти! І ти ризикуєш. Через сміх розповідаєш свою версію. А привид пише в твоєму планшеті, наприклад, 4. І це означає, що ти правильно відповів на 4 з 5 запитань. І тепер в тебе залишився тільки один шанс.

Це доволі крута гра. для мене це взагалі перша гра з застосунком, яку я спробував.
Правила зрозуміло написані, ми пройшли цю гру і потім передавали її нашим друзям, навіть тим для кого це була перша сучасна настільна гра.
сюжетів тут всього 7 і вони не дуже регровальні, по прикладу з тим же "Маєтком божевілля" тут карта стала, вона не генерується кожного разу під партію. єдине що перепроходити її тільки за інших персонажів, за умови що ви не обговорювали ваші можливі призначення.
Сподобалась кількість мініатюр (але не їх розмір),
Компоненти прямо хочеться торкатись та відчувати - ніби звичайні дайси, але ж як круто вони відчуваються. Жетони монет та точки інтересу з дуже щільного картону, для цієї гри може занадто щільний картон.

Всім друзям, яким ми давали пройти цю гру вона сподобалась, після проходження ще дуже довго обговорювали, наче якийсь серіал подивились.

Сподобалась варіативність та взаємозв'язок з картами та можливостями, наприклад "без спройлерів" відкрити двері можна як мінімум 4-ма способами, може й більше треба пробувати - відкрити ключем, відмичкою, вибити двері, підпалити двері.

ті предмети які у вас є, можна використовувати дійсно по різному - це прикольно.

через застосунок гра іноді відчувається, як просто гра на планшеті і що сама фізична гра ніби не потрібна.

ДУЖЕ ПОТРІБНІ ДОПИ - Відьмін ліс я вже пройшов!

Я раджу спробувати в це пограти