Коллекция Mirage

[Deadulia]

Спасибо за ответ!

Но что-то особенное в игровой механике этих игр есть? Или они мало чем отличаются от других евро игр на современном рынке?

[Mirage]

Что значит "особенное"? Ведь все, в общем, механики давно есть в других евро. Просто в играх этого издательства (особенно в играх Пауло Соледада) есть большая комплексность, как у Ласерды, например. Действия тянут за собой другие действия (бонусные, которые тоже, в свою очередь, могут тянуть за собой еще действия, и т.д.).
В общем, интересный геймплей, так сказать. Обычно этот термин употребляется для компьютерных игр, конечно. Но тут я не могу добавить лучшего...

А если это не считать - да, обычные евро .

[Deadulia]

Под словом "особенное" имелись ввиду какие-то уникальные механики, которых вы не встречали в других играх. И я не про комплексность)

[Чинджер]

Под словом "особенное" имелись ввиду какие-то уникальные механики, которых вы не встречали в других играх. И я не про комплексность)

Якщо вас цікавить якесь незвичне євро з унікальними механіками, рекомендую звернути увагу на гру під назвою Yedo. Цікавою особливістю є виконання особистих завдань які можливо виконати двома умовами: або виконуєш легшу умову і отримуєш менші бонуси або виконуєш важчу умову і отримаєш більше бонусів. Завдання є декількох рівнів складності, сам обираєш, які брати. Серед одного з завдань є надскладне, виконав яке моментально виграєш. Також тут можливо торгувати своїми речами з іншими гравцями. Ну і ще намішано звичайних механік, типу аукціону, таємних цілей на гру, та розміщення робітників.

[Deadulia]

Под словом "особенное" имелись ввиду какие-то уникальные механики, которых вы не встречали в других играх. И я не про комплексность)

Якщо вас цікавить якесь незвичне євро з унікальними механіками, рекомендую звернути увагу на гру під назвою Yedo. Цікавою особливістю є виконання особистих завдань які можливо виконати двома умовами: або виконуєш легшу умову і отримуєш менші бонуси або виконуєш важчу умову і отримаєш більше бонусів. Завдання є декількох рівнів складності, сам обираєш, які брати. Серед одного з завдань є надскладне, виконав яке моментально виграєш. Також тут можливо торгувати своїми речами з іншими гравцями. Ну і ще намішано звичайних механік, типу аукціону, таємних цілей на гру, та розміщення робітників.

Дякую за пораду!

Можливо, ще щось порадите з власного досвіду?

[Mirage]

Под словом "особенное" имелись ввиду какие-то уникальные механики, которых вы не встречали в других играх. И я не про комплексность)

Ну тогда можно сказать, что никаких уникальных механик там нет. Все уже где-то было.

[Mirage]

Поиграли в Хора. Розквіт імперії. Впечатления на 1 стр. (№41).
Быстрая цива облегченного типа, соперничество между городами, а не цивилизациями.

[Mirage]

Пришла наконец-то Skymines, а также удалось выцепить еще Carnegie по более-менее адекватной цене.
На первую пока нет правил (только eng), так что ждем, пока где-нить появится перевод...

В Carnegie сыграем на выходные, отпишу впечатления. Но сыну очень понравились планшеты (вдвигающиеся в них и из них плашки в особенности). Собственно, из-за него и взяли игру, он посмотрел летсплей минут 20 и сказал: "Классно! Берем!".
Пришлось брать, ашоподелать...

[Revan]

У Carnegie вже зіграли компанією на 3-4 гравця десь 5-6 разів. Можу сказати, що з часом починаєш смакувати цю гру. Не одразу, бо треба трохи звикнути до іконографіки та специфіки ігроладу. Тут далеко не завжди саме ти вибираєш свою дію (тобто її за всіх вибирає один з гравців), і треба дійсно старатися підгадувати, що будуть вибирати інші гравці, і не потрапляти у ситуацію, коли хтось вибрав таку дію, що ти не можеш зробити нічого. Але підгадати момент, щоб суперник(и) не змогли зробити нічого, -- дуже приємно )
Для мене ця гра вже стала ближче до "all-time favorites", серед яких Брасс Бірмінгем і Гребля (Barrage).
У Брасс Бірмінгем, наприклад, поки що хочеться грати більше, як і у Греблю, хоча в останній більше страждань, вона трохи більш "punishing", ніж Carnegie.

[Jan]

У Carnegie на двох хтось грав? Як грається порівняно з більшою кількістю гравців?

[Mirage]

У Carnegie на двох хтось грав? Як грається порівняно з більшою кількістю гравців?

Вот как раз вдвоем на выходных и планирую сыграть. Посмотрим, как оно.

[Mirage]

У Carnegie вже зіграли компанією на 3-4 гравця десь 5-6 разів. Можу сказати, що з часом починаєш смакувати цю гру. Не одразу, бо треба трохи звикнути до іконографіки та специфіки ігроладу. Тут далеко не завжди саме ти вибираєш свою дію (тобто її за всіх вибирає один з гравців), і треба дійсно старатися підгадувати, що будуть вибирати інші гравці, і не потрапляти у ситуацію, коли хтось вибрав таку дію, що ти не можеш зробити нічого. Але підгадати момент, щоб суперник(и) не змогли зробити нічого, -- дуже приємно )
Для мене ця гра вже стала ближче до "all-time favorites", серед яких Брасс Бірмінгем і Гребля (Barrage).
У Брасс Бірмінгем, наприклад, поки що хочеться грати більше, як і у Греблю, хоча в останній більше страждань, вона трохи більш "punishing", ніж Carnegie.

Как некоторые считают, Карнеги - это Пуэрто Рико на стероидах. Типа и там и там можно повторять ход всем игрокам. А также и там и там есть отделы, в них сотрудники (плантации/фабрики с сотрудниками в Пуэрто Рико)... На этом основании они делают вывод, что Карнеги - "вторична, копипаст с Пуэрто Рико".
Вот сыграю, посмотрю, как она там "вторична"...

По Брассу: мы так в него наигрались, что продали, и, собственно, даже нет желания купить снова. Заиграли игру совсем, видимо. Наверное, 200+ партий, не меньше...

То ли дело Barrage. Особенно с допом Легватер. Конфетка, а не игра. Я, вот честно, ставлю его намного выше Брасса.

[Revan]

По Брассу: мы так в него наигрались, что продали, и, собственно, даже нет желания купить снова. Заиграли игру совсем, видимо. Наверное, 200+ партий, не меньше...

Так, для цього якраз і варто мати у колекції багато ігор, щоб не загравати якусь одну. У мене це трапилось із Тераформуванням Марсу. Дуже рідко тепер у нього граю, а колись була топ-1 гра і у моєму рейтингу, і по партіям, у тому числі соло.
До речі, Брасс круто розкривається якраз на 4 гравців. Грати на всій мапі краще, ніж на половині.

То ли дело Barrage. Особенно с допом Легватер. Конфетка, а не игра. Я, вот честно, ставлю его намного выше Брасса.

Barrage теж люблю, але щоразу чомусь у мене виходить не гра, а страждання. Ця гра не прощає помилок, тож якщо старт гри зафейлив, то готуйся до неминучої поразки.

[Boller747]

У Carnegie на двох хтось грав? Як грається порівняно з більшою кількістю гравців?

На двоих отлично играется. Мне кажется 2-3 чел. идеально для этой игры. На 4 не играл, но мне кажется будет даунтайм, особенно если играть с евровыми математиками.

У Carnegie вже зіграли компанією на 3-4 гравця десь 5-6 разів. Можу сказати, що з часом починаєш смакувати цю гру. Не одразу, бо треба трохи звикнути до іконографіки та специфіки ігроладу. Тут далеко не завжди саме ти вибираєш свою дію (тобто її за всіх вибирає один з гравців), і треба дійсно старатися підгадувати, що будуть вибирати інші гравці, і не потрапляти у ситуацію, коли хтось вибрав таку дію, що ти не можеш зробити нічого. Але підгадати момент, щоб суперник(и) не змогли зробити нічого, -- дуже приємно )
Для мене ця гра вже стала ближче до "all-time favorites", серед яких Брасс Бірмінгем і Гребля (Barrage).
У Брасс Бірмінгем, наприклад, поки що хочеться грати більше, як і у Греблю, хоча в останній більше страждань, вона трохи більш "punishing", ніж Carnegie.

Как некоторые считают, Карнеги - это Пуэрто Рико на стероидах. Типа и там и там можно повторять ход всем игрокам. А также и там и там есть отделы, в них сотрудники (плантации/фабрики с сотрудниками в Пуэрто Рико)... На этом основании они делают вывод, что Карнеги - "вторична, копипаст с Пуэрто Рико".
Вот сыграю, посмотрю, как она там "вторична"...

По Брассу: мы так в него наигрались, что продали, и, собственно, даже нет желания купить снова. Заиграли игру совсем, видимо. Наверное, 200+ партий, не меньше...

То ли дело Barrage. Особенно с допом Легватер. Конфетка, а не игра. Я, вот честно, ставлю его намного выше Брасса.

В Карнеги от Пуэрто-Рико только общие действия игроков. В остальном абсолютно разные игры. Здесь акцент на контроле территорий путем оптимизации своей конторы, а также выполнении финальных целей. А в Пуэрто-Рико сухая перегонка ресурсов. Мне Карнеги напомнил смесь другой игры этого автора Carson City и какого-то шаблонного сухаря от Мартина Уоллеса от которого взяли все лучшее.

[Mirage]

Сыграли пару партий в Carnegie (1стр. №42), а также опробовали доп The Ladies of Troyes к игре Troyes (1стр. №27). Обе коробки великолепны, на мой взгляд.